(Дніпро), одружився на дочці Данпа Дані і став таким могутнім, що від його імені утворився титул короля "конунг", що у вимові слов'ян набув вигляду "князь" або "ксьондз".
Цілком можливо, що як Володимир - Волинський був заснований на землях Волині, назва котрої явно перегукується з легендарною країною кельтського епосу Авалон ("Яблунева"), так і Галичина була для германців східним, древнім "сакральним топосом (місцем)" , де колись на могилі Розумного - Глідскьяльв - пророкував і володарював богами та людьми (спільними предками германців, кельтів та балто-слов'ян) могутній Одін. Згадаймо, що античні греки біля легендарної Трої розташовували гору Іда, на якій певний час "сидів" та пророкував Зевс - громовержець, а потім здійснив свій знаменитий суд Паріс.
Тобто в переказі про Галичину могилу маємо типологічну тотожність уявлень у межах індоєвропейської традиції про існування біля міста могили - гори, "сакрального топосу", "сидіння" на якому надає легітимності правителю міста. Безумовно, що стосовно Галичиної могили відбулося накладання різних уявлень та фактів, а також незрозуміла уже слов'янам германська назва зазнала "народноетимологічного випрямлення" у бік сучасних їм халісіїв - "білих", які, до того ж, напевно, перетворили Галичину могилу на якийсь час у місце ритуального поклоніння священному вогню (т.з. "атропатена"). Після відходу халісіїв - каварів в Угорщину уявлення про сакральність Галичиної могили залишилося у тубільних слов'ян, що , зрештою, спонукало до розростання біля неї княжого городища з назвою Галич.