Проблема етногенезу українського народу: історіографічний аспект (ХІХ – початок ХХІ ст.)

Зміст

Розділ І Вітчизняна історіографія ХІХ - початку ХХ ст.

про походження українського етносу…………………………. С.

Розділ ІІ Витоки українського народу у наукових

концепціях та теоріях дослідників ХХ ст.:

концепції радянських вчених…………………………………С.

діаспорна історіографія……………………………………….С.

Розділ ІІІ Сучасні концепції етногенезу та

формування українського етносу……………………………….С.

Висновки……………………………………………………………………..С.

Список використаної літератури……………………………………………С.

Вступ

Після досягнення Україною незалежності надзвичайно гостро постала необхідність наукового та ідеологічного обґрунтування права нашого народу на власну самостійну державу. У цьому контексті на перше місце висувається пошук витоків та джерел становлення українського етносу. Адже, не дивлячись на особливості мислення у різні часи і у різних країнах світу, дослідження власного етногенезу було і залишається базою для побудову усієї подальшої етнічної історії народу, складення певної думки про себе з-поміж інших етносів.

Водночас, при вивченні історичних витоків народу, дослідник повинен опиратися на надбання попередніх поколінь істориків, детально вивчити і проаналізувати усі концепції та теорії походження етносу. Адже для обґрунтування нової версії україногенезу потрібно навести усю сукупність писемних, археологічних, лінгвістичних та інших даних, які б підтверджували її достовірність. А це неможливо без врахування доказів на користь тієї чи іншої теорії, які доводять інші науковці. Саме тому, зважаючи на важливість аналізу досвіду розробки питання про походження українського етносу, темою даної наукової роботи обрано «Проблема етногенезу українського народу: історіографічний аспект (ХІХ-початок ХХІ ст.)».

Актуальність даного дослідження полягає у тому, що, по-перше, проблема походження українського народу і донині залишається найбільш дискусійною і найменш дослідженою в українській науці. Тому необхідно розкрити погляди минулих поколінь науковців на дану дилему. По-друге, історіографічні аспекти формування українського етносу розроблялися недостатньо активно. У новітній українській історіографії узагальнюючих і спеціальних праць такого характеру дуже мало, а окремі з них ми можемо вважати лише свідченням започаткування процесу напрацювання сучасних методологічних підходів до наукового вивчення різних версій етногенезу українців.

Об’єктом дослідження є увесь комплекс праць вітчизняних науковців ХІХ - початку ХХІ ст., присвячених проблемі походження українського народу; виявлення та аналіз тієї інформації, що міститься в них і відображає процес становлення українського етносу.

Предметом дослідження є закономірності формування та використання історіографічної бази вивчення історії походження та розвитку українців як етносу.

Метою даної роботи є вивчення та аналіз особливостей відображення в історіографії передумов виникнення, етапів формування та завершення етногенезу українського народу, тобто розробка історіографічних аспектів проблеми україногенезу відповідно до сучасного стану та вимог до історичної науки.

Завдання роботи визначено відповідно до мети і поставлено автором згідно логіки розкриття проблем:

охарактеризувати вітчизняну історіографію ХІХ – початку ХХ ст. про походження українського народу;

розкрити проблеми дослідження процесу формування українського етносу у Радянському Союзі;

зробити огляд праць дослідників діаспори, у яких вони торкаються питання етногенезу українців;

проаналізувати основні тенденції у вивченні україногенезу на сучасному рівні розвитку історичної науки;

виділити загальні закономірності процесу дослідження історичних витоків українського народу у ХІХ – на початку ХХІ ст.

Історіографічна база даного дослідження охоплює велику кількість праць дослідників, де застосовано різні концептуальні підходи до розкриття проблеми походження українського етносу. Зокрема, науковець Ісаєвич Я. надав розгорнуту характеристику історіографічного та політичного аспектів питання про етногенез українців [ ].

Дослідники Залізняк А. [ ], Толочко П. [ ] велику увагу приділили проблемі «давньоруської народності», пропонуючи, водночас, діаметрально протилежні підходи до її вирішення.

Історики Сарбей В. [ ], Полянський О. [ ] у своїх історіографічних доробках зробили узагальнюючий аналіз різних точок зору видатних українських вчених на власне походження.

Етнологи Савчук Б. [ ], Тиводар М. [ ] висвітлили у своїх працях суть основних теорій формування українського етносу і перелічили основних адептів тієї чи іншої концепції україногенезу.

Можна називати ще досить багато праць дослідників етнічної історії українського народу, які дають нам змогу не лише проаналізувати погляди тих чи інших вчених минулого на проблему формування українського етносу, але і врахувати оцінку даних теорій сучасними науковцями на основі найновіших даних археології, антропології, лінгвістики тощо.

Хронологічні рамки даного дослідження охоплюють період ХІХ – початку ХХІ ст., тобто від початку українського національного відродження у ХІХ ст. і до виходу в світ останніх узагальнюючих праць, присвячених проблемі етногенезу українського народу.

Наукова новизна бакалаврської роботи полягає у тому, що у ній відокремлено найбільш інформативно значущі праці з історії формування українців як етносу, подано сукупну характеристику поглядів дослідників ХІХ – ХХІ ст. на проблеми україногенезу.

Теоретико-методологічними засадами бакалаврської роботи є принципи історизму та об’єктивності, тобто визнання цілісності й причинної обґрунтованості суспільно-політичних процесів та їх впливу на розвиток історичної науки. При вирішенні вказаних у роботі завдань застосовано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та системно-структурний метод дослідження.

Практичне значення роботи полягає у тому, що вміщені висновки, переосмислений історіографічний матеріал можуть бути використані для написання наукових рефератів, статтей, у підготовці студентами до семінарських занять.

Структура бакалаврської роботи побудована за проблемно-хронологічним принципом, її зміст і послідовність викладу матеріалу зумовлені логікою висвітлення проблеми, а також метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Розділ ІІ. Витоки українського народу у наукових концепціях та теоріях дослідників ХХ ст.:

концепції радянських вчених

У 1917 році внаслідок революційних подій у Петрограді та інших містах остаточно розпалася Російська імперія. У цей же час в Україні розпочинаються національно-визвольні змагання під гаслами окремішності Української держави, які, на жаль, закінчилися поразкою. Після чого більша частина українських земель ввійшла до складу Радянського Союзу. При