Ставлення радянських органів влади до Греко-католицької церкви (1946-1964рр.)

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ І. Політика радянського режиму щодо Греко-католицької церкви в 1939-1946 рр. Львівський церковний собор………….…………………………8

Розділ ІІ. Ліквідація радянськими органами влади церков і монастирів УГКЦ……………………………………………………………………………..24

Розділ ІІІ. Репресії щодо греко-католицьких священиків……………….…45

Висновки...............................................................................................................62

Список використаних джерел і літератури………………………………65

Додатки..................................................................................................................73

Вступ

Історія греко-католицької церкви в новітньому часі постає захоплюючим предметом для дослідження. Найстаріша світова інституція, що об’єднувала і об’єднує мільйони вірних у різних куточках світу, церква, протягом тисячоріч зберігає і передає наступним поколінням основні засади віри, є охоронцем віковічної традиції. Її життя підтримують і відтворюють люди. Існуючи в суспільстві як, певним чином, продукт людської життєдіяльності, церква, мусить реагувати на зміни навколишнього світу і сама запроваджувати інновації до своєї діяльності. Переважно церква дуже поволі вносить зміни в свою діяльність, даючи часу можливість з’ясувати, котрі ж зі змін, інновацій, створених суспільством, є насправді суттєвими і важливими. Для того, щоби бути запровадженими в практику церкви, нововедення повинні не тільки пройти випробування часом і практикою, а й не суперечити основам віровчення. Мислячи в категоріях вічності, церква дуже поволі, дуже зважено і вибірково пристосовується до змін навколишнього світу, до нових суспільно-політичних і культурних реалій. Водночас, вона є найбільш близькою до людей, чим в тих чи інших випадках користуються владні структури, використовуючи її для власних інтересів.

Актуальність теми даного дослідження зумовлена необхідністю вивчення і узагальнення ряду важливих і складних питань ставлення радянського керівництва до Греко-католицької церкви в Україні, використання релігійної ідеології та впливу церкви в суспільстві радянською владою для власних загарбницьких гегемоністичних інтересів.

Після Другої світової війни Україна перебувала в надзвичайно важкому становищі, чим скористалося радянське керівництво. Але у західній Україні ситуація була зовсім відмінною, від інших регіонів. Тут, незважаючи на всі утиски і переслідування збереглася українська національна самобутність, частинкою якої була і залишається Греко-католицька церква. Тому перед радянським керівництвом постало нагальне питання кардинального перегляду діяльності як духівництва так і мирян в релігійному плані.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на базі наявних джерел і літератури, на основі комплексного об’єктивного аналізу дослідити проблему ставлення радянських органів влади до Греко-католицької церкви.

Специфіка західного регіону України в той нелегкий час виявилась власне в тісному взаємозв’язку держави і церкви, і що головне, – ці інституції тут одна одній не суперечили, не боролися між собою за вплив у суспільстві, а навпаки, взаємодоповнювали одна одну. Тому, керівництво СРСР саме Греко-католицьку церкву вважало своїм головним ворогом у процесі захоплення земель Західної України. Але, незважаючи на всі утиски, переслідування і тортури радянська влада не змогла розірвати цей тісний зв’язок, не знищила українську самобутність її боротьбу проти насаджування атеїстичного режиму.

Зважаючи на особливість соціального і культурного розвитку західноукраїнських земель і аналізуючи прагнення радянської влади господарювати на цій території, перед нами стоїть необхідність визначити суть і головні засади процесу ліквідації Греко-католицької церкви, зробити науково обгрунтовані висновки про наслідки жорстокої боротьби за виживання національно-свідомих і досить патріотично налаштованих греко- католиків. Досягнення цієї мети потребує вирішення наступних завдань:

охарактеризувати політику радянського режиму щодо Греко-католицької церкви в 1939-1946 рр. Відобразити організацію і проведення Львівського церковного собору та визначити його вплив на релігійне життя краю;

висвітлити процес ліквідації радянськими органами влади греко-католицьких церков і монастирів;

визначити місце радянської тоталітарної системи у репресіях над греко-католицьким духівництвом.

Об’єктом дослідження в роботі є діяльність радянських органів влади відносно Греко-католицької церкви в 1946-1964 рр., спрямована на загарбання західноукраїнських земель і знищення найбільш національно-свідомого і духовно-розвиненого населення України, основу якого становили вірні Греко-католицької церкви.

Предметом даного дослідження виступають греко-католицьке духівництво та радянський карально-репресивний апарат влади, основні чинники та конкретні історичні умови, на фоні яких відбувалася реалізація процесу послаблення і придушення впливу Греко-католицької церкви, її ідеології в суспільстві; насадження ідеології Російської православної церкви, яка яскраво представляла загарбницькі інтереси СРСР.

Хронологічні рамки даної роботи охоплюють період від 1946 р. до 1964 р. Нижня межа – це – початок наступу на Греко-католицьку церкву, який розпочався на Львівському соборі. Верхню межу окреслює час змін всередині радянського керівництва, певне послаблення релігійних утисків і стабілізація в українському суспільстві в 1964 р. Проте в ході проведення даного дослідження частково доводилось звертатись до більш ранніх часів.

Основу джерельної бази дослідження склали матеріали Державного архіву Івано-Франківської області, які зберегли до наших днів надзвичайно важливу інформацію про становище Греко-католицької церкви на Станіславщині в 1946-1964 рр. [6]. Ці документи відображають події знищення греко-католицьких церков і монастирів [4; 5], висвітлюють знущання радянської влади над вірними греко-католиками [1; 7], змальовують життя монахів греко-католицьких монастирів і священників, які боролися і віддавали своє життя за рідну церкву і державу [2; 8]. Важливою складовою джерельної бази є листи до рідних із далекого заслання священників Станіславської єпархії, які становлять базу приватного архіву в даному дослідженні. У цих листах, адресованих рідним священиків збереглася важлива інформація про причини засудження того чи іншого священика [22], подаються відомості про умови проживання на засланні [21] та про знущання і допити на чужині [20; 23]. У роботі вміщено також опубліковані документи, що подають інформацію про діяльність Львівського собору 1946 р. [29], які відображають початок наступу радянської влади на Греко-католицьку церкву [24; 30], показують становище церков і монастирів в період радянського гноблення [26], змальовують боротьбу греко-католиків проти насаджування московської православної ідеології