Але при всій близькості українського козацтва до інших "пограничних утворень" це аж ніяк не знімає питання про його своєрідність (феноменальність) у найширшому значенні слова . 3 абсолютною певністю можна сказати, що місце і роль в національній історії українського козацтва цілком унікальна, особлива, що немає аналогів в історії інших народів, в тому числі і тих, які перебували в "ситуації пограниччя". Без перебільшення на певному етапі історичного буття українського народу козацтво, взяло на себе найважливіші завдання, що стояли перед народом, виступило провідною й організуючою силою в боротьбі за національне визволення. Ототожнення в очах зовнішнього світу терміну "українець" і "козак" також свідчило про велику репрезентативну роль останнього в історії України.

Отже, підсумовуючи все вище наведене можемо зазначити основні аспекти ролі козацтва в українській історії.

По-перше: протягом др. пол. ХV-перш. пол. ХVII ст. саме воно відіграло вирішальну роль в господарському освоєнні півдня України. Як засвідчують описи державних маєтків за 1616 і 1622 рр., саме козаки становили абсолютну більшість мешканців на терені Білоцерківського, Богуславського, Канівського, Корсунського і Переяславського староств. (Див. Грушевський М. Історія України-Руси.-К.,1995.-Т6. -С. 275-276)

По-друге: в конкретно-історичній ситуації козацькому стану, що формувався доводилося окрім виробничо-трудової діяльності, займатися і військовою, виступаючи озброєною силою на захист народу від фізичного знищення, внаслідок татаро-турецької агресії.

По-третє: козацтво виявило великі потенційні можливості і динамізм у процесі самоорганізації не лише власного стану, а й становленні нових, відмінних від середньовічних суспільних відносин, до сер. ХVII ст. завершується організація "козацького устрою", що відзначалися демократичністю.

По-четверте: опустивши за влучним висловом Олени Компан "ідею свободи з небес на землю"(див. 0.Компан. Кипень у "казані історії"// Вітчизна- 1986-№9-С. 184) козацтво спромоглося виробити на цій основі кодекс "козацьких прав і вольностей" -неписаних етичних правил природних прав і правових норм, що визначали його статус у суспільстві.

По-п'яте: на відміну від російського козацтва, українське стало виконувати також ''історичну місію національного речника українського народу, набуваючи функцій "носія української державності"(Брайчевський М. Конспект історії України.-К.,1993.-С. 72).Отже, мусимо зробити висновок, що зародившись на прикордонні козацтва за порівняно незначний відрізок часу – протягом двох століть, не лише зросло чисельно і стало вагомою військовою силою, поширило свій вплив на більшу частину українських земель, а й піднеслось до усвідомлення та відстоювання загальнонаціональних інтересів.

2. Історичні умови та причини формування козацького стану в Україні та його легітимація.

В ході розкриття даної проблеми необхідно добре усвідомити причини і час появи українського козацтва. А відтак зразу поставимо запитання : "Коли виникає козацький стан в Україні?" Більш-менш достовірні відомості про те,що в степах замешкали ватаги людей, яких називали козаками, з'являються в кінці ХV ст. У 1489 р. повідомляє польський хроніст Марцін Бєльський, що син Казимира IV Ян Альбрехт успішно переслідував татарські загони на Поділлі завдяки місцевим козакам добре обізнаним з умовами краю. У 1492 р. Великий князь Литовський Олександр в листі до кримського хана Меглі-Гірея зазначав:

"Також писал нам в ярлику своем, чеж бы наши люди кияне й черкасци, пришедши Днепром, под Тягинею (нині містечко Тягинка Херсонської обл.-В.П.) корабль твой разбил... Про то послали до наших врадников украинных, аби того обыскали межи козаки (підкреслення наше-В.П.), а чего доискавиш ся-дали в руки слузе твоєму..." (Грушевський М. Історія УкраЇни-Руси.-К.,1995.-Т.7.-С.82-83).

Наведемо ще один історичний документ, в якому є достовірні дані про козаків-уходників. Це уставна грамота 1499р. Литовського князя Олександра Києву, в якій зокрема говориться:

"... котрые козаки з верху Днепра из инших сторон ходят водою на низ до Черкас й долей, а што там здобудуть, с того со всего воеводе десятеє мають давати..."

З приводу часу появи українського козацтва М.Грушевський пише:

"Про козаків в чорноморських степах чуємо в ХIV-ХV ст., але се козаки татарські або неясні щодо своєї народности. Такі звістки, де говориться про наших українських козаків, маємо тільки з 1490-х рр. "(Грушевський М. Ілюстрована історія України.-К..1990.-С. 175).

На нашу думку потрібно констатувати те, що наведені дати появи козацтва є умовними, вони лише відбивають історичні реалії, започатковані раніше. Врешті це був лише початок великого історичного процесу, в ході якого українське козацтво пройшло певну суспільну еволюцію, із побутового явища воно перетворилося в окремий стан із своїми правами, особливим юридичним статусом тощо. Детальніше про це поговорим трошки пізніше, бо логіка викладу потребує перше з'ясувати причини появи українського козацтва.Причинами виникнення українського козацтва були:

економічні(колонізація вільних земель Придніпров’я та Дикого Поля);

соціальні ( посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);

політичні ( цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки);

стратегічні ( постійна небезпека з боку Кримського ханства);

національно – релігійні (політика колонізації українського населення та наступ католицької церкви на права православних віруючих).

Необхідно уяснити, що поява козацтва зумовлена двома взаємопов'язаними факторами. Перший-природнє прагнення людей до особистої, господарської, духовної і політичної свободи, яку вони у Польсько-литовській державі поступово втрачали. Щоб дістати цю свободу найсміливіші і найпідприємливіші селяни і міщани Поділля, Волині, Київщини, а також Західного Поділля та Галичини тікають з давно обжитих земель спочатку у степи південної Брацлавщини та Київщини, а згодом у'безкраї простори Дикого Поля та за Дніпровські пороги. За словами М.Грушевського сферою життя козаччини:

"Був степ широкий і неприступний ніякій контролі правительственної власті". (Грушевський М. Історія України-Руси.-К.,1995.-Т7.-С.І34).

Другий фактор: На цих вільних землях втікачі