Швецький історик взагалі вважає, що шведи здійснили славнозвісний “хрестовий похід” проти католицького мороку. За його поглядами саме Швеція понесла рішучі дії. Він вважає, що центр Габсбурзької імперії знаходився у Відні, оскільки саме там перебував імператор, і Австрія входила в склад Священної римської імперії, тоді як Іспанія вступає лише королівством. У розкладі сил в Європі він розставляє країни у такому співвідношенні: Англія і Отаманська імперія після деякої активності у анти габсбурзькій тридцятилітній війні відмовилася від втручання через поразки і погане внутрішнє становище; Іспанія вступила проти Франції і Голландії, Річ Посполита проти Москви, а Австрія та Німеччина після розгрому протестант і виходу до Балтійського моря і залишилася один на один з Швецією. І тут за поглядами Канна, у Шведів не було ніяких шансів у оборонній війні. Тріумфом називає він відставку Валлентейна , після якої і почався не помітний спад імперіалізму[2,с.44]

Таким чином європейські погляди є різними, оскільки все залежить від національності істориків. Так австрійські і німецькі історики розглядають дану тему як велич своєї держави, як встало перед наступом двох форнтів: з заходу французів, з сходу – турок. Іспанці вважають цей період як час розквіту, панування ідальго і кабальєро, доба Валаскеса і Фламенко. Нідерланди розглядають даний період як час панування Аутодафе і панування каталіцизму .Цей перелік можна доповнити італійськими , шведськими поглядами. Але кожен з них не дивлячись на антипатію чи прихильність , підтвердять, що династія Габсбургів була одною із найбільш важливих, сильних та знаменитих династій світу.