РЕФЕРАТ

на тему:

„Острозька Біблія 1581р.”

Костянтин-Василь Острозький (1526 – 1608) відомий не тіль-ки як політичний діяч, але і як просвітитель. Був старостою Володи-мир-Волинським (1550), воєводою Київським (з 1559) і сенатором (з 1569).

Князь Острозький послідовно захищав українські політичні права. Виступав за те, щоб Україна ввійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового державного об’єднання – Речі Посполитої.

Костянтин Костянтинович відігравав значну роль у національно-культурному житті України др. пол. XVI – поч. XVII ст. Заснував школи в Турові (1572) Володимирі-Волинському (1577), академію (бл. 1576 – 1580) і друкарню (1578) в Острозі [1, с. 321].

Князь Острозький, розуміючи необхідність видання Біблії слов’янською мовою, розпочав цю нелегку справу. Уся складність роботи полягала хоча б у тому, що крім Москви у слов’янських землях не було повного перекладу Святого Письма.

Першодрукарем у Москві був Іоанн Міссінгейм Бобіндер, якого до Івана Грозного направив датський король. Його співробітником був дяк Кремлівської церкви Св. Миколи Густинського Іван Федоров.

У березні 1564 р. виходить друком перша в Московському царстві книга «Деянія апостольськія», а через два роки – «Часовнік».

Оскільки за тодішнім станом освіти слов’янський переклад Святого Письма не можна було порівняти з грецьким оригіналом, то всі помилки рукопису ввійшли до друкованої книги. Бояри звинуватили Івана Федорова та його помічника Петра Тимофєєва Мстиславця у вільнодумстві й навіть у єресі.

Друкарі змушені були втекти за кордон і знайшли притулок у Литовського гетьмана Григорія Ходкевича. У його маєтку Заблудово Гродненської губернії було створено друкарню й уже в 1569 р. тут друком виходить «Евангеліе учительное» та «Псалтир».

Але, як зазначає М. Костомаров [2, с. 173], після смерті гетьмана Ходкевича його наступники друкарню не підтримували й І. Федоров переїздить до Львова, де в 1574 р. відкриває нову друкарню. Тут виходить його «Апостол» і повість про історію книгодрукування. До речі, син Федорова, теж Іван, пізніше у Львові відкриває палітурну майстерню.

На запрошення князя Костянтина Костянтиновича Острозь-кого І. Федоров переїздить до Острогу, де теж відкривається друкар-ня. Саме тут у 1581 р. виходять дві книги: Біблія, відома під назвою Острозької і «Новий завет с псалтирью». У 1581 р. виходить у світ «Хронологія Андрея Рімши».

Книгу «Новий завет с псалтирью» першодрукар назвав «Первий овощ». У передмові до неї вміщено звертання до К.К. Острозького. Тут автор дякує князю за захист православних людей і віри, висловлює своє захоплення життям і діяльністю князя та бажає йому здоров’я й вічного благоденства.

На зворотному боці вступного листа Біблії вміщено герб князів Острозьких [3, с. 1235-1238].

Цікаво, що Острозька Біблія вже не містила таких неточностей перекладу, як московська.

У 1570 р. на прохання писаря Литовського князівства Михайла Богдановича Гарабурди цар Іван Грозний передав князю Острозькому манускрипт Біблії, що була перекладена з грецького оригіналу ще при рівноапостольному князеві Володимирі.

Але згодом, при зіставленні перекладу з грецькою Біблією, виявились не тільки розбіжності з оригіналом, але й вільне трактування деяких розділів.

Костянтин Костянтинович розіслав своїх людей до різних монастирів – грецьких, сербських, болгарських, а також до Константинопольського патріарха Ієремії з проханням внести поправки до текстів. Через деякий час було зібрано велику кількість текстів грецькою, латинською, церковно-слов’янською, чеською та польською мовами. Князь за порадою своїх співробітників вибрав грецький текст богомудрих учень і наказав дотримуватись його при виправленні помилок московського перекладу.

В основу Острозької Біблії було покладено й один зі списків рукописної Геннадіївської Біблії, що була складена в 1499 р. за сприяння Новгородського архієпископа Геннадія.

Незважаючи на погрішності й недоліки перекладу, острозьке видання Біблії відіграло важливу роль у подальшому вдосконаленні перекладу текстів Священної Книги не тільки тому, що тут уже не було випадковостей, які так багато вносили тоді різноманітних змін до тексту, але й тому, що тепер справа подальшого вдосконалення перекладу й доведення його до ладу мала більш-менш тверде підґрунтя. Більш того, текст Острозької Біблії було взято за основу для другого друкованого видання Біблії в Москві в 1663 році. Виправлення тексту в цьому виданні були незначними й полягали в основному в заміні застарілих слів новими за фонетичним звучанням словами [4, с. 1208-1212].

Усього Біблія нараховує 1256 сторінок. Острозька Біблія є доско-налим зразком друкарського мистецтва XVI ст. в Україні [1, с. 321].

Остромзька Бімблія р. – перше повне друковане видання всіх книг Св.Письма церковно-слов’янською мовою, здійснене в друкарем , заходами князя , підготовлене гуртком учених при Острозькій школі. Надрукована на 628 аркушах, з численними заставками, кінцівками та ініціалами, О.Б. є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця . В книзі вміщено передмову К. Острозького, де він тлумачить виникнення тексту, другу, віршовану передмову , де вміщено похвалу видавцеві та його гербові, і післямову І.Федорова. О.Б. відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ’я. Видавець зібрав церковно-слов’янські та грецькі списки з усього православного Сходу, в т.ч. з Москви копію повної Біблії Новгородського архієпископа Генадія з 1499 р. Зібрані списки звіряли з Грецькою або наново перекладали, хоч не обійшлося й тут без помилок. З уніфікованим правописом була передрукована 1663 р. в Москві, а з дальшими текстовими виправленнями гуртка під проводом Є. Славинецького, а згодом Я. Блотніцького та В. Лящевського, стала основою Синодальної (Єлисаветинської) Біблії 1751 і 1756 рр. (справлене видання, з якого передруковані усі наступні). Над