Численні арешти викликали протести. 4 вересня 1965 року було влаштовано маніфестацію проти репресійу Київському кінотеатрі «Україна». У цій акції брали участь І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл та ін.

Навесні 1968 р. 139 українських діячів науки, літера-тури та мистецтва звернулися з листом до Л. Брежнєва, 0. Косигіна, М. Підгорного, у якому висловлювали рішу-чий протест проти арештів в Україні та утисків україн-ської культури. Значною мірою завдяки громадським про-тестам першу хвилю репресій проти інакодумства в Украї-ні вдалося загальмувати. Цей механізм в Україні ні-коли протягом усього брежнєвського періоду не працював на холостих обертах. Проте, 1970 р. його маховик отримує новий імпульс — починається нова хвиля репресій (чер-вень 1970 р. — другий арешт В. Мороза та ЗО його однодум-ців), яка набирає особливої сили на початку 1972 р.

3. Необхідність соціально-економічних реформ

На початку 80-х років дедалі очевиднішою ставала не-можливість збереження без істотних змін існуючих у СРСР порядків, що висувало на передній план необхід-ність реформ у всіх сферах суспільного життя. Поява на посту Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова зародила в масах ілюзорну надію на реальність пози-тивних зрушень у країні. Розпочатий ним процес оновлен-ня одержав назву «перебудова». Цей процес був зумовле-ний багатьма чинниками. Одні з них (симптоми системної кризи) підштовхували до радикальних змін у суспільстві, інші — уможливлювали ці зміни, створювали сприятливі засади для суспільних модифікацій.

Такі чинники діяли в різних сферах.

1. У міжнародній сфері:—

реальна загроза стадіального відставання: на той час світ вступав у постіндустріальну стадію розвитку, а СРСР ще не подолав індустріальної;—

загострення міжблокового протистояння, ескалація гонки озброєнь, що підривали економіку та посилювали соціальне напруження в державі;—

участь СРСР у безперспективній війні в Афганістані, яка вела до міжнародної ізоляції Радянського Союзу, знач-них матеріальних, демографічних і моральних втрат.

2. У політичній сфері: — підміна справжнього народовладдя формальним пред-ставництвом трудящих у Радах, обмеження їх реальної вла-ди, що зумовлювало відчуження народу від владних струк-тур, формування атмосфери пасивності, утриманства, абсо-лютного пріоритету державних інтересів щодо особистіших

- ігнорування принципу розподілу влад, що призвело до невиправданої концентрації влади, зловживання нею обмеження демократичних засад;

- узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою;

- максимальне обмеження самостійності, одержав-лення громадських організацій, що блокувало розбудову та розвиток громадянського суспільства;—

обмеження гласності й інформованості суспільства, що не давало змоги громадянам об'єктивно оцінювати сус-пільні процеси, здійснювати діалог з владою, гальмувало формування політичної свідомості;

- зміцнення політичного монополізму КПРС, що по-силювало недовіру до влади, подвійну мораль.

3. У соціально-економічній сфері: - затухаючий економічний розвиток, зниження ос-новних економічних показників, що призвело до прогресу-ючої втрати економічних позицій СРСР на міжнародній арені та загострення соціально-економічних проблем все-редині держави (уповільнення темпів зростання реальних доходів населення; загострення житлової проблеми; зни-ження рівня охорони здоров'я тощо);

- розростання бюрократичного апарату, яке вело до посилення відомчої роз'єднаності та збільшення витратності виробництва;

- деформування структури розміщення продуктивних сил, що ускладнювало економічне управління, погіршувало екологічну ситуацію, загострювало протиріччя між регіонами;

- зрівнялівка в оплаті праці;

- поглиблення кризи організації праці, яке мало на-слідком необґрунтовані фінансові витрати, розбазарювання сировини, нераціональне використання робочої сили тощо;

- фізичне і моральне старіння основних виробничих фондів, що унеможливлювало технологічний процес, зу-мовлювало низький рівень продуктивності праці, погір-шення якості та конкурентоспроможності продукції на світових ринках;

- загострення екологічних проблем, яке призвело до стрімкого зростання техногенного навантаження на природу;

- спрощений підхід до вирішення національного пи-тання, що накопичувало міжетнічні протиріччя;

- ускладнення демографічної ситуації, що знаходило свій вияв у процесах депопуляції (зниженні природного приросту), старінні населення, деформованій структурі ро-бочої сили.

4. У духовній сфері: - встановлення ідеологічного диктату в гуманітарній сфері, що деформував духовний розвиток суспільства, об-межував доступ до надбань світової культури;

- блокування розвитку релігії, яке було суттєвим по-рушенням прав людини;

- посилення процесу русифікації, що гальмувало роз-виток мов народів СРСР, пригнічувало національні куль-тури та національну свідомість.

Широкомасштабні суспільно-політичні зміни умож-ливлювали такі чинники:

- міжнародна розрядка 70-х років, Гельсінський про-цес надали імпульсу міждержавним контактам, започат-кували обмін ідеями, які ставили під сумнів засади кому-ністичного будівництва, чим суттєво підривали ідейну мо-нолітність радянського суспільства;—

прихід до влади в Радянському Союзі нової політич-ної команди на чолі з М. Горбачовим, що створило потен-ційну можливість розпочати реформи «згори»; - накопичення суспільством певного досвіду реформ (реформи М. Хрущова, О. Косигіна тощо), що озброювало правлячу еліту навичками масштабного суспільного ре-формування;

- дисидентський рух, який концентрував та організо-вував опозиційні сили, зберігав прогресивні суспільні іде-али, був стрижнем широкої народної опозиції, що в пер-спективі могла стати гарантом незворотності реформацій-ного курсу, каталізатором радикальних суспільних змін;

- наростання в країні невдоволення існуючими поряд-ками, моральна готовність частини суспільства до реформ.

ЛІТЕРАТУРА

1.Борисенко В. Курс Української історії.?К,,1997

2.Бойко О. Історія України (запитання та відповіді).-К,.1997

3.Бойко О. Історія України .Посібни.-К. "Академвидав" .-2004

4. Воронянский А.ВИстория Укрины Харьков, Парус.-2004

5.Грушевський М. Очерки истории Украинского народа.-К.,1991

6.Довідник з історії України. Т1-2 -К,1993,1995