Реферат

На тему:

«Стан України в 20 ст. »

План:

1. Кордони України та її адміністративно-територіальний устрій.

2. УСРР в умовах нової економічної політики

3. Індустріалізація в Україні

4. Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932 – 1933 р.р. Культура України.

Поразка національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. зумовила новий етап політичного і теріторіального розколу українського народу, вкотре підірвавши вікові мрії українців про об’єднання в межах єдиної національної держави.

Більша частина українських земель під назвою “Українська Соціалістична Радянська Республіка” була підпорядкована Москві та ввійшла до складу Радянського Союзу, поступово втрачаючи риси державного суверенітету. Доля Радянської України в 20-30-ті рр. XX ст. Була неразривно пов’язана з історією радянського суспільства, що переживалона той час суперечливі та кардинальні зміни в усіх сферах життя. Наприкінці 20-х років в умовах здійснення сталінських соціально-економічних реформ більшовицьку партію було остаточно відкинуто тактику компромісу міжринкового та централізованого (державного) ... , скасовано деякий лібералізм і ... у духовній ... .

30-ті роки стали найтрагічнішою сторінкою в повітній історії України, що в цей час виступила своєрідним випробувальним полігоном для експерементів сталінського тоталітарного режиму, зазнавши тяжких і драматичних демографічних, соціально-економічних і духовних втрат.

Не менш скрутна доля спіткала і західноукраїнське населення, що в міжвольовий час (1921-1939рр) опинилися під владою Польщі, Румуніі, Чехословаччини, ставши об’єктом жорсткого соціально-економічного та національно-політичного гралення.

Висвітлення соціально-екологічного та політичного, духовного буття українського народу В 20-30-ті рр. XX ст. Завжди привертало увагу дослідників, знайшовши втілення в багаточисленних манографіях, статтях, матеріалах конференцій, особливо в радянські часи. Але радянська історіографія, що характерезувалася надмірним суб’єктивізмом і комуністичною заідеологізованістю, створила черговий міф щодо “первічноі доби перших п’ятирічних планів, промислових новобудов і успіхів колгоспного будівництва” завжди потребувала критичного аналізу та наукової невипереджувальної оцінки.

1. Кордони України та її адміністративно-територіальний устрій.

Напередодні першої світової війни українські землі входили до складу двох імперій: Австро-Угорської та Російської. Зазнавши поразки, Австро-Угорська імперія розпалася. В політичному хаосі 1918 – 1920 рр. Закарпатська Україна опинилася у складі новостворенної Чехословацької держави, Північна Буковина та придунайські землі – Південна Бесарабія (Ізмаільський, Хотинський, Аккерманський повіти) під владою Румунії.

На теріторіі Східної Галичини – Львівське, Тернопільске, Станіславське воєводства в жовтні 1918р. була проголошена Західно-Українська Народна Республіка ( ЗУНР), визвольні змагання якої закінчилися поразкою. В результаті чого вона опинилася під владою Польщі.

Пізніше у 1920 р., коли радянська Росія фактично зазнала поразки у війні з Польшею, згідно Різького мирного договору 1921 р., більшовикам довелось поступитися на користь Польщі північно-західними землями України (Західна Волинь, Полісся, Холмшина). Тим самим західні кордони України (УСРР) стабілізувалися на лінії р. Збруч – на захід від м. Ямпіль – на схід від м. Острог і далі по сучасному кордону Рівненської та Житомирської областей. У цих кордонах Україна знаходилася до вересня1939р. У вересні 1939р. після того як Червона Армія увійшла до західних українських земель,і ці землі опинилися у складі Радянської України, західні кордони України стали проходити по річкам Західний Буг та Сян (крім Холмщини, Підляшья, Посянья та Лемківщіни, які за пропозицією Сталіна відійшли до Німеччини, після її окупаціі Польщі). В червні 1940р. частини Червоної Армії вступили в Чернівці, Хотин і Аккерман, коли вони вийшли на нові кордони з Румунією. Після воз’єднання в складі Української РСР, Західної України, Північної Буковини, трьох повітів Бесарабіі в складі СРСР населення республіки збільшилося на 8,8 млн. чоловік і складало майже 41,7 млн. мешканців, а її теріторія розширилася до 565тис.км2 .

На протязі 20-30рр. XXст. неодноразово змінювався і адміністративно-територіальний устрій України. Зокрема, в 1923р. замість повітів були утворені округи і райони. У 1925р. були ліквідовані губернії внаслідок чого був здійснений перехід на триланкову систему територіального поділу та управління: центр-округ-район. У 1930р. з метою спрощення керівництва були ліквідовані округи. Натомість районів значно збільшилось, їх було утворено понад 500. Система управління стала дволанковою центр-район. Проте вона виявилася неефективною. Практично було неможливо охопити безпосереднім керівництвом таку кількість районів за умов, коли центр прибрав до рук максимум повноважень. Тому в 1932р. знову повернулися до триланкової структури управління, утворивши нову ланку адміністративно-територіального поділу – область. Спочатку їх було сформовано 6: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська, Чернігівська. Протягом 1937 – п.п.1939рр. утворено було ще 9 областей :Житомирська, Миколаївська, Полтавська, Кам’янець-Подільська, Сталінська, Ворошиловградська, Запорізька, Кіровоградська, Сумська. Таким чином їх стало вже 15.

В 1934 р. столицю України перенесено з Харкова до Києва.

В грудні 1939р. в Західній Україні після вступу до цього регіону частин Червоної Армії ( вересень 1939р.), у відповідності до радянсько-німецького пакту ( Молотов - Ріббентроп ), було утворено ще 6 областей : Волинська, Рівненьська, Тернопільська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська. Кількість областей збільшилась до 21, а після того як в серпні 1940р. Північна Буковина і західноукраїнське Причерномор’є утворили в складі УРСР відповідно Чернівецьку та Аккерманську (з грудня 1940р.Ізмаілську)області їх стало 23.

В тому ж році зі складу УРСР вийшла Молдавська АРСР, яка знаходилась у складі України с 1924 року.

2. УСРР в умовах нової економічної політики

Змушене відмовлення від "воєнного комунізму" органічно взаємозалежний з рішеннями Х з'їзду РКП/б/, що відбувся в березні 1921р.

Цей з'їзд, як і попередні фетишизував ліквідацію "воєнного комунізму" як велику політичну перемогу. Він проголосив скасування продовольчої розверстки продовольчим податком. Це було першим і найголовнішим кроком до нової