Саме до цього періоду відноситься спроба козаків на чолі з Яном Оришовським втрутитися в татарські справи. Згідно з московськими донесеннями, козаки двічі ходили на татарські улуси, забрали сорок тисяч голів худоби і великий полон. Але потім Оришовський послав до хана чотирьох посланців з пропозиціями миру і своєї служби за плату проти будь-якого неприятеля Криму, крім "литовського короля" – тобто проти Туреччини чи Москви. Хан (це мав бути Саадат-Гірей) відповідав готовністю це зробити, але справа зірвалась, очевидно, через зміну хана і політичної ситуації, тому козаки знову розпочали свої напади28. Якщо припущення, що пропозиція Оришовського припала саме на період протистояння Криму туркам правильне, то тут маємо справу з першою спробою встановлення "стратегічного партнерства" між козаками і татарами. Можливо, що козаки навіть якоюсь мірою встигли взяти участь у кримському конфлікті. оскільки є згадка, що Саадат-Гірей мав підтримку від донських козаків29. Водночас Оришовський не забував і про свій офіційний обов'язок інформувати коронного гетьмана про татарські справи30. Причому цікаво, що латинський переклад листа Оришовського потрапив до Ватікана, очевидно, пересланий туди Замойським. Тобто тут Оришовський виступав інформатором політиків Західної Європи про Крим.

Таким чином, наведені факти свідчать не тільки про прямолінійну конфронтацію козацтва з татарами, але і про добре знання верхівкою козацтва становища в Криму і, зрештою, про готовність змінити стосунки з ними. 

1 Hejdensztejn R. Dzieje Polski.- Petersburg, 1857.- T.2.- S.361.

2 Sprawy wojenne krуla Stefana Batorego.- Krakуw, 1887.- S.358.

3 Очерки внешнеполитической истории Молдавського княжества (конец XIV – начало XX века).- Кишинев, 1981.- С.154.

4 Dziaі rкkopisуw Biblioteki Czartoryjskich w Krakowie (далі - Czart.), 89.- S.419.

5 Dziaі rкkopisуw Biblioteki PAN w Kуrnikie (далі - Kуrnik), 280.- F.27v-28.

6 Czart., 90.- S.25-31; Kуrnik, 280.- F.6; Dopierala K. Stosunki dyplomatyczne Polski z Turcja