Що стосується хронологічних рамок раннього періоду (III—I вв. до н.е.), то вони відповідають певному історичному періоду в житті племен сарматів, що мешкали не тільки в Предкавказье, але і на інших територіях, що підтверджується археологічними матеріалами — саме з I в. н.е. розповсюджується новий археологічний комплекс, пов'язаний із значними змінами, що відбулися як в похоронному обряді, так і в матеріальній культурі. Всі ці зміни викликані появою на історичній арені аланського племінного союзу.

Говорити про особливості матеріальної культури сарматів Предкавказья в перших століттях нашої ери складно через майже повну відсутність похоронних пам'ятників, пов'язуваних з кочевникамі-аланамі. Проте це не може означати того, що алани були непричетні до доль північнокавказьких племен або були якось відособлені від [13] них. Навпаки, як і раніше, племена сарматів знаходилися у сфері впливу культури населення Північного Кавказу. Про це свідчать матеріали позднесарматськіх курганів, відкритих на території Калмикії. Знайдена в них кераміка має північнокавказьке виробництво — подібні судини характерні для пам'ятників Дагестану і терсько-сунженського межиріччя. Дагестанське виробництво мають і деякі інші вироби (наприклад, бронзові пряжки-сюльгами і пряжки із зооморфними кінцями). Таким чином, племена сарматів, що мешкали навіть на такій віддаленій від предгірних районів, заселених осілими племенами, території, знаходилися у сфері впливу їх культури.

На закінчення слід зупинитися ще на одному питанні. Серед пам'ятників кочового населення перших століть нашої ери, знайдених в степах Предкавказья, можна виділити дві групи, що характеризуються близьким по складу інвентарем, зокрема, керамікою північнокавказького виробництва. Проте обидві ці групи пам'ятників можна пов'язати з різними по етнічному складу групами населення. Перша група — це відмічені вище поховання Калмикії, серед яких панували підбійні могили; їх можна пов'язати з позднесарматськой культурою кочевников-алан. Ці пам'ятники датуються II—III вв. н.е., поховань IV в. на цій території серед них немає.

Друга група складалася з підкурганних катакомб. Обширні курганні могильники з катакомбним обрядом поховання були поширені в III—IV вв. н.е. на правому березі Середнього Тереку, в нізовьях Сунжі, в районі Владикавказа і Беслана. У переважній більшості своїй ці могильники пов'язані з осілим населенням Затеречья, у якого поховання в курганах поєднувалися з грунтовими катакомбними могильниками. Лише на Середньому Тереку подібні похоронні пам'ятники представлені тільки курганами, грунтові катакомбні могильники тут поки не знайдені. Археологічні матеріали дозволяють говорити про можливе розселення деяких груп населення, що мешкало тут, оскільки подібні пам'ятники (підкурганні катакомби), достатньо розрізнені, відкриті на Ставрополье (Веселий Гай) і в північніших районах (включаючи Нижній Дон). Пам'ятники цієї групи датуються другою половиною III—IV вв. н.е., тобто якийсь час вони співіснують з пам'ятниками першої групи (підбійними могилами позднесарматськой культури), проте представляється, що населення, що залишило їх, розрізняється по своєму етнічному складу. Першу групу пам'ятників залишили кочівники-сармати, що входили в аланській племінний союз. Другу — що пересунулися на північ з Кавказу групи іраноязичного населення, які, мабуть, можна пов'язати з ранніми аланамі Північного [14] Кавказу. У етнічному плані вони значно відрізнялися від кочових аланськіх племен, оскільки включали в свій склад і певні угрупування місцевого населення Північного Кавказу. Віднесення підкурганних катакомб Ставрополья і Нижнього Дону до круга пам'ятників позднесарматськой культури представляється проблематичним.

Сармати фалари привертають увага дослідників давно і не випадково. Питання, пов'язані з їх походженням, стилем і символікою зображення, роллю в похоронній практиці сарматів, тісно стикаються із загальнішими проблемами історії сармата і культури. До справжнього моменту традиційно виділяються декілька періодів, відмінних особливостями прикрас кінської збруї сармата:

1. Раннесарматській (III—I вв. до н.е.).

2. Среднесарматській (I — перша половина II вв. н.е.).

3. Позднесарматській (друга половина II — IV вв. н.е.).

Дати цих періодів повністю відповідають встановленим в даний час хронологічним рамкам культур сарматів. Таким чином, поява кожної нової групи фаларов так чи інакше зв'язується із зміною археологічних культур в південноросійських степах і, кінець кінцем, з етнічними змінами, що відбуваються тут.

В той же час не можна не відзначити стереотип, що склався, відносно оцінки кожної із згаданих хронологічних груп фаларов. Так, за більшістю фаларов першої групи негласно закріпилося уявлення про їх греко-бактрійськом походження, хоча приналежність всіх їх до виробів Греко-Бактрії проблематична і вимагає доказу. Впродовж всього цього періоду відбувається деградація, «варварізация» стилю прикрас кінської збруї. На найпізніших фаларах реалістичні рослинні орнаменти [70] зміняються спрощеними схемами: замість лаврових вінків — ряди «веревочки», зигзагів і «ов». Зооморфні зображення також втрачають реалістичні риси. Тваринам додаються неприродні пози, в передачі їх рис є видимим елементи стилізації (що згорнулися в кільце козел з Жутовського фалара (кург. 27), «пантера» з фалара у ст. Воронежської; стилізований лев з малих фаларов у ст. Новоджерелієвськой; пантера з Сіверського фалара). Така ж неприродність пози, схематизм зображення характерні і для антропоморфних образів (Янчокрак, Кривий Лука, ст. Сіверська). У пізніх фаларах раннесарматськой групи є видимим стилістична спорідненість з деякими фаларамі среднесарматського часу.

Друга група також неоднорідна. Одні з них є витворами нового мистецтва, так званого «поліхромно-бірюзового звіриного стилю» (Засецкая І.П., 1989). Інші в стилістичному відношенні безумовно продовжують традиції раннесарматського часу. Як орнамент на фаларах цієї групи використовуються стилізовані рослинні мотиви, але вони піддаються ще більшій схематизації. «Ови» з кастами або без них утворюють орнаментальні пояси на фаларах з Жутово (кург. 28), Косики, метрополітен-музею і ін. Широко використовуються в оформленні фаларов також