1.Главный проводник.

2.Первый заместитель главного проводника.

3.Второй заместитель главного проводника.

4.Шеф УПА.

5.Шеф службы безопасности.

6.Референт по женщинам.

7.Секретарь главного проводника.

В состав руководства Краевых Органов ОУН входило также 7 человек, занимавших те же посты, что и в главном Проводе… В области были… окружные органы ОУН, охватывавшие несколько районов… В состав окружного провода входили: окружной руководитель ОУН, зам. окружного руководителя, он же шеф службы безопасности и референт по женщинам. Окружной провод делился на районные проводы ОУН. В состав районных руководящих организаций входили следующие звенья:

1.Подрайоновый провод ОУН.

2.Кустовой провод ОУН.

3.Станичный или поселковый провод ОУН.

4.Звено ОУН».

[“Вищим органом ОУН є так званий Головний Провід, що складається з семи чоловік, а саме:

1.Головний провідник.

2.Перший заступник головного провідника.

3.Другий заступник головного провідника.

4.Шеф УПА.

5.Шеф служби безпеки.

6.Референт по жінках.

7.Секретар головного провідника.

До складу керівництва Крайових Органів ОУН входило також 7 чоловік, що займали саме ті посади, що й у головному Проводі... В області були... окружні органи ОУН, які охоплювали кілька районів... До складу окружного проводу входили: окружний керівник ОУН, заст. окружного керівника, він таки шеф служби безпеки і референт по жінках. Окружний провід поділявся на районові проводи ОУН. До складу районових керівних організацій входили наступні ланки:

1.Подрайоновый провід ОУН.

2.Кущовий провід ОУН.

3.Станичний чи селищний провід ОУН.

4.Звено ОУН”.] [63]

Точніше подає “штатний розклад” проводу та функції кожного з його членів один з провідних діячів ОУН-Р С. Мудрик: “Повітові проводи мали повний штат, куди входили: повітовий провідник, організаційно-кадровий, суспільно-політичний, ідеологічний, військовий, служби безпеки та фінансово-господарський референти. Організаційний референт мав своїх підреферентів для юнацтва ОУН, молоді, вишкільних справ і зв’язку… Такий самий склад проводу був і в округах, і в краях. Крайові референти були діловими зверхниками обласних, обласні – окружних, окружні – повітових (у Дніпропетровській області районових – авт.)… Організаційний референт був фактично заступником провідника. Він дбав про підбір кадрів… Суспільно-політичний референт дбав про те, щоб у громадських організаціях проводилася багатогранна діяльність національно-патріотичного змісту… мав неорганізованих прихильників … ОУН, які спрямовували в національне русло діяльність громадських організацій… Референт військових справ… конспіративне проводив військові вишколи, як теоретично, так по змозі й практично… Господарсько-фінансовий референт дбав про майно Організації, збирав членські внески… Звітування йшло знизу доверху…” [64]

Служба Безпеки (СБ) мала два відділи: розвідчий і контррозвідчий. Керівник розвідчого відділу дбав про підбір розвідників і намагався розмістити їх так, аби мати інформацію з ворожих українцям державних установ. Контррозвідчий відділ слідкував за ворожою поліцією і за тим, аби в організаційну сітку не могли потрапити ворожі аґенти.

Як уже зазначалося вище, першим крайовим провідником був З. Матла (Святослав Вовк). Організаційним референтом був призначений провідник Південної похідної групи Т. Семчишин. Від перших місяців існування Крайового проводу до нього належали підреферент у жіночих справах Г. Бійовська, а також Тучапський і Галамай (нерозкрите псевдо). При проводі працювали активні “просвітяни” Катерина Мешко і Василь Регей (Кіт), після його арешту провід очолювали Тарас Онишкевич (Галайда), П. Олійник (Морозенко), Василь Гадада (Юра), С.К. Федорук (Лемко), Лисенко (нерозкрите псевдо) [65]. Впродовж німецької окупації тривали перестановки в усіх проводах через арешти їх членів, розконспірування або просто призначення на інші ділянки роботи, тому досить важко сьогодні не тільки відтворити точний почасовий склад керівництва, але й “розшифрувати" правдиві прізвища окремих провідників.

Найпомітніша зміна складу крайового проводу відбулася, коли його очолив у травні 1942 року Василь Кук (Юрій Леміш, Юрко, Ромко, Куркуль). Тоді ж його організаційним референтом стає Петро Дужий (Арсен), що прибув із західної України; референтуру пропаганди очолює Омелян Логуш (Іванів). До неї ввійшли пропагандистами Кишенько (Професор), В. Нофенко (Весло), М. Самійленко (Лисий), військову референтуру перебрав на себе Медвідь (нерозкрите псевдо), СБ – Петречко (Граб); боївкарями входять у склад СБ Іван Білик (Кость, Півторак), Вірменин (нерозкрите псевдо), Л. Ларжевський. Роботу з юнацтвом проводив уже згадуваний як обласний провідник Лемко. Одним із референтов пропаганди в документах НКВД називається Сергій Білий (Арсен – псевда часто дублювалися). Господарським референтом призначений Василь Дубовий (нерозкрите псевдо), до його обов’язків належало також керування зв’язком [66]. Ще двох осіб, задіяних у Крайовому проводі, називає Є. Стахів: К. Карпович, І. Павлович. Машиністкою проводу була Маруся (нерозкрите псевдо) [67].

Безпосередньо обласному проводові підпорядковувалися проводи округів: з різних джерел дізнаємося про склад Криворізького окружного проводу, який очолювали по черзі Я. Потічний, М. Мричко [68], С. Шерстюк (до грудня 1941 р.), Ю. Кривошапка (Козик) (грудень 1942 р.), В. Гадада (Юра) (до вересня 1943 р.). Пропагандистом проводу  був другий (після арешту М. Пронченка) редактор “Дзвону” Б. Євтухов, членами проводу були Дм. Горбачів, Ю. Маляр (Чорнота) [69], Г. Максимець. Дуже добре зорганізоване підпілля Криворіжжя мало широку розгалужену оргмережу. Відомі такі провідники по округу м. Кривий Ріг як М. Захаржевський (Олесь), він же представник окружного проводу в Широківському районі; провідники Солонянського району Шура Чорнояренко (нерозкрите псевдо), Григорій Ільченко (Широківський район), Пятихатського і Божедарівського районів К. Федоряка (Мороз). Зв’язок здійснювали перекладачі при німецькій армії, які були водночас зв’язковими ОУН –Т. Найдич (до осені 1941 р.), О. Вітошинський, Т. Сендзік, М. Дольницький, О. Масляник, Р. Спольський, В. Яворський. Зв’язковим між Кривим Рогом і Дніпропетровськом були підпільники на нерозкриті досі псевда Степан, а згодом після нього