Конституції України

1. Конституція Орлика 1710р.

У 1710 році було обрано гетьманом Пилипа Орлика (1710 - 1742рр.). Одночасно було схвалено Конституцію, що мала назву «Конституція прав і свобод Запорізького війська». У літературі її називають Конституцією Орлика. Основним її пунктом є проголошення незалежності України; наголошувалося,що в Україні повинна бути тільки православна церква, яка має залежати не від Московського патріархату, а від Константинопольського.

Конституція передбачала створення вищого законодавчого органу - Генеральної Ради, який мав би скликатися тричі на рік. Він мав складатися з Генеральної старшини, представників Запоріжжя та по одному представникові від кожного полку. Конституція обмежувала права гетьмана, зокрема він не міг самочинно призначати на посади - всі вони повинні бути виборними. Гетьман не мав права нікого судити - цим мав займатися Генеральний суд. Без рішення Генеральної Ради гетьман мав право розглядати тільки поточні питання, радячись при цьому з Генеральною старшиною.

Конституція також звертала увагу на становище міщан, посполитих та козаків. В ній, зокрема, зазначалось, що гетьман мав стежити за тим, щоб старшина не утискувала «людей убогих». Скасовувались усі тягарі, що були накладені на селян і козаків, та державні монополії.

Отже, у відповідності із «Конституцією прав і свободЗапорізького війська» Україна мала стати демократичною республікою з виборними законодавчими і виконавчими органами.

У кінці квітня 1918р. на засіданні Центральної Ради було обрано президента УНР. У той же день було ухвалено Конституцію УНР. Державним гербом України був тризуб. Місцевими органами самоврядування були губернські, повітові та сільські комітети.

Конституція УНР гарантувала громадянам України різноманітні права і свободи: свободу слова, друку, совісті, свободу пересування, недоторканність житла. Громадяни користувались правом об’єднуватись в суспільно-політичні організації, проводити страйки, їм гарантувалась таємниця листування та інше. Конституція скасовувала смертну кару, тілесні покарання, а також такий вид покарання, як конфіскація майна.

Конституція проголошувала, що суверенітет належить усім громадянам України. Своє суверенне право громадяни мали здійснювати через Всенародні збори України та місцеві органи самоврядування.

Всенародні збори - Вищий законодавчий орган УНР, який обирався загальним, рівним, безпосереднім, таємним і пропорційним голосуванням усіх громадян України. Активне і пасивне виборче право наступало по досягненні громадянином 20 років. Всенародні збори України очолює Голова, який має заступника.

До компетенції Всенародних зборів України відноситься прийняття законів, встановлення розміру стягування податей, позики, оголошення війни, укладення договорів, встановлення одиниці міри, ваги і монети. Всенародні збори України формують вищий виконавчий орган - Раду Народних Міністрів.

Формує Раду Народних Міністрів Голова Всенародних зборів України. Склад Ради народних міністрів затверджується Всенародними зборами України. Висловлена Всенародними зборами України недовіра Раді народних міністрів веде до відставки всього уряду або окремого його члена. Двома третинами голосів Всенародних зборів України члени Ради народних міністрів можуть бути віддані до суду.

Найвищою судовою установою УНР був Генеральний Суд УНР, що складався з колегії, яка обиралася Всенародними зборами України на 5 років. У ст. 67 Конституції УНР зазначалося: «Генеральний Суд є найвищою касаційною інстанцією для всіх судів Республіки і не може бути судом першої та другої інстанції та мати функції адміністративної влади».

Конституція УНР гарантувала кожній нації, що мешкає на території України, право на національну автономію і на створення спеціального органу - Національного союзу, який користується законодавчими правами.

На початку березня 1919р. на третьому з’їзді КП(б)У було затверджено проект Конституції УРСР. Керував роботою з’їзду, направлений ЦК РКП(б), Я.Свердлов. З’їзд зазначив, що для зміцнення держави диктатури пролетаріату і надання «трудящим широких демократичних прав і свобод», необхідно прийняти у загальному і в цілому Конституцію РРФСР. 14 березня 1919р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад Конституцію РРФСР було прийнято як Конституцію УРСР.

У відповідності із цією Конституцією вищою владою в УРСР був всеукраїнський з’їзд Рад, який мав розглядати найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, господарського, культурного і державного життя республіки.

У період між всеукраїнськими з’їздами Рад вищою владою УРСР був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет(ВУЦВК). Він здійснював загальний напрямок діяльності уряду. Сесії ВУЦВК мали скликатися один раз у два місяці. Президія ВУЦВК користувалася правом видавати акти від імені ВУЦВК та скасовувати постанови Раднаркому УРСР.

У відповідності із Конституцією 1919р. Рада Народних Комісарів була органом центральної влади УРСР.

4. Конституція Радянської України 1929р.

У травні 1929р. ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив нову Конституцію УРСР, в основу якої було покладено Конституцію СРСР та Конституцію РРФСР. Статті Конституції УРСР мали декларативний характер і не були нормами прямої дії.

У відповідності з Конституцією вищими органами влади УРСР були Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, а в період між з’їздами - Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет, Президія ВУЦВК та Рада Народних Комісарів. Президія ВУЦВК та Рада Народних Комісарів у відповідності з Конституцією були вищими розпорядчими і виконавчими органами УРСР.

Місцевими органами влади були з’їзди районних та окружних Рад та їх виконавчі комітети.

Діяльність вищих органів державної влади УРСР визначалася рішеннями з’їздів, конференцій, пленумів ЦК РКП(б) та окремими директивними партійними інструкціями та листами.

5. Конституція Радянської України 1937р.

Повна перемога соціалізму вСРСР була юридично закріплена у новій Конституції. На початку червня 1936р. відбувся пленум ЦК ВКП(б), який схвалив проект нової Конституції, а Надзвичайний VІІІ Всесоюзний з’їзд Рад 5 грудня 1936р. затвердів і ввів її в дію.

Конституція СРСР стала зразком і основою розробки Конституції УРСР 1937 року.

У відповідності з Конституцією вищим органом державної