Розділ 2
Зміст
Вступ…………………………………………………………………...3
Розділ 1. Монастирські оборонні комплекси Криму………....……..7
Розділ 2. Монастирі західної України………………..…………….16
Розділ 3. Києво-Печерська Лавра…………………………………...44
Висновки……………………………………………………………. 58
Список використаної літератури……………………………………61
Додатки……………………………………………………………….65
Вступ
В історії українського народу, його духовно-культурному розвитку особлива роль належить монастирям.
Монастирі – це релігійні громади ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становили церковно-господарські організації. Відповідно до статуту, життя в монастирях бувало суворо-спільне, напівспільне і пустельниче. Крім ченців у Монастирях жили послушники – світські особи, що готувалися стати ченцями. Монастирі очолювали настоятелі «архімандрити, ігумени» і при них монастирський собор, який обирав настоятеля. Залежно від умов історичних, правних та економічних, монастирі поділялися щодо своїх прав і підлеглості на: Лаври (в Україні – Києво-Печерська, Святогорська та Почаївська), ставропігійні монастирі, залежні від найвищої церковної влади, кафедральні (підлеглі єпархіальному єпископові), самоправні та приписані до інших, більших монастирів (скити й скитики, «пустині»). Релігійним осередком монастирів була монастирська церква. Більші монастирі, крім головного храму і дзвіниці, ще інші церкви, каплиці, трапезні. На території монастирів, крім церковних і житлових будинків, були ще різні адміністративно-господарські будови, майстерні, школи, друкарні. Монастирські споруди були обведені тином або муром. Деякі монастирі розросталися у великі будівельні комплекси, а в давні часи були справжніми фортецями з оборонними мурами, баштами та ровами.
Серед національних святинь України почесне місце займають монастирі Криму, Західної України, а також Києво-Печерська Лавра, яка славиться своєю красою і до сьогоднішнього часу.
Найцікавішим та найдавнішим печерним культовим комплексом Криму є Качі-Кальон, розташований біля села Передущелинне за 8 км. від Бахчисарая. Неподалік Мангупа є ще два середньовічні монастирі: монастир Шулдан, знаходиться в ущелині перед с. Тернівка, а також значний за розмірами печерний монастирський комплекс Челтер, за с. Тернівкою. У Криму збереглася також одна з вірменських святинь – це монастир Сурб-Хач, розташований недалеко від містечка Старий Крим.
В Західній Україні збереглася значна кількість історичних монастирських комплексів. До найвизначніших духовних пам’яток Західної України належать такі монастирі: Крехівський, Уневський, Лаврський у Львівській області, Гошівський і Манявський скит у Івано-Франківській області, Почаївська Лавра у Тернопільській області та інші. Найбільшої безпідставної шкоди цим національним святиням завдала комуно-більшовицька влада, але на сьогоднішній час всі вони відроджуються і стають важливими осередками релігії.
Києво-Печерська Лавра – це справді визначна святиня українського народу. Її духовно-освітня діяльність, багата культурно-історична спадщина, що творилася кращими синами нації, мали важливе позитивне значення і не втратили своєї актуальності і в наш час.
У 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва був заснований монастир, який в XI ст. став центром розповсюдження і затвердження християнства на Русі. У XII ст. монастир отримав статус «Лаври» - головного великого монастиря Києва.
Печерська Лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання.
Монастирі, виникнувши у Київській Русі після прийняття християнства стали важливими осередками релігії, освіти, літератури, науки. Не втратили свого актуального значення ці святині і в наш час, коли в процесі розбудови незалежної України здійснюється духовне оновлення суспільства.
Тема по вивченню оборонних монастирських комплексів України залишається недостатньо дослідженою. В тому й полягає актуальність нашої роботи, заповнити прогалини по даному дослідженню та визначити роль монастирів як оборонних об’єктів.
Мета роботи: на основі комплексного і об’єктивного аналізу поглибити дослідження з історії монастирів та зробити науково-обгрунтовані висновки щодо історичної ролі монастирів у духовно-культурному розвитку.
Для реалізації поставленої мети потрібно виконати такі завдання:
розглянути та вивчити оборонні монастирські комплекси Криму.
охарактеризувати монастирі Західної України та визначити їх роль
як оборонних об’єктів.
дослідити та визначити роль Києво-Печерської Лаври – як національно-духовної святині українського народу.
Об’єкт: становище оборонних монастирських комплексів України та історія їх розвитку зокрема.
Предмет: особливості розвитку монастирів та стан їх наукової вивченості, як історико-краєзнавчих і туристичних об’єктів.
Історіографія дослідження: складність у роботі над даним дослідженням полягала перш за все у вузькості доступної літератури. Враховуючи тематику даної роботи, у ній використано переважно матеріали монографій, статей. Щодо наукової проблематики то тут слід відмінити наявність цікавих монографічних досліджень представлених роботами: В.В.Вечерського, який вивчав та досліджував монастирі Львова та Галичини, Гаврилів Б. зробив ґрунтовне дослідження по Скиту Манявському, Корнилова Н.В. займалася вивченням монастиря Сурб-Хач та іншими монастирями Криму, Андрухів І. описувала виникнення та становлення Гошівського монастиря. На сьогоднішній час відомо багато досліджень по Києво-Печерській Лаврі, це зокрема дослідження Жиленко І., який описував виникнення та становлення Києво-Печерського монастиря, тією ж проблематикою займався Ісіченко І., який визначив роль Києво-Печерського монастиря у літературному житті середньовічного Києва, Тернопольська І. займалася проблематикою Києво-Печерської Лаври у XVII ст.
Хронологічні рамки: XI ст. – до сьогодення.
Теоретичне значення роботи полягає у висвітленні передумов виникнення, розвитку монастирів та стану наукової вивченості, як історико-краєзнавчих і туристичних об’єктів.
Практична цінність полягає насамперед в тому, що результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі для написання рефератів, курсових робіт.
Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження, вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Розділ 1. Оборонні монастирські комплекси Криму
У Криму знаходиться велика кількість монастирів, в яких проживало багато монахів. Декілька таких монастирів підкорялися одному кіновіарху, який перебував в сані архімандрита. Будь-який монастир починався з будівництва храму, як правило, вони були одноапсидними. Храми будували із каменя, або вирубували в скелі.
У великих монастирях будували трапези. Спочатку монахи жили в спільних келіях, пізніше почали будувати невеликі індивідуальні келії.
Найдавнішим печерним культовим комплексом Криму