У другому розділі "Суспільство і держава" йдеться про побудову в Україні суспільства, яке базується на засадах гуманізму, демократії та соціальної справедливості. Рух вважав, що такому суспільству властиві: високий життєвий рівень народу, всевладдя народу й повнота прав людини, поєднання високого динамізму виробництва із соціальним захистом населення, створення громадського суспільства та правової держави, розвиток демократії та політичного плюралізму, духовна свобода і умови для вільного розвитку українського народу і всіх національностей, що проживають у республіці, відкритість до зовнішнього світу і співпраці з усіма народами на засадах рівноправності членів світового співтовариства націй.

Таким чином він виступав за створення в Україні громадського суспільства, що гарантувало б забезпечення економічних підвалин політичної і соціальної свободи кожної особистості.

В даному розділі зазначається, що національно-державне будівництво в республіці мало б здійснюватись з метою утворення державного суверенітету України. Досягненням цієї мети мало слугувати ухвалення нової Конституції України, наповнення юридичним змістом інституту громадянства України, законодавче забезпечення всіх прав інших національних груп на території республіки, заснування в країні органу конституційного нагляду, який би діяв як конституційний суд. Вибори в Українській Республіці повинні б були здійснюватися на засадах багатопартійності. Рух домагався реального розмежування законодавчої, виконавчої та судової влади .

Рух стверджував, що докладатиме всіх зусиль, щоб відповідно до Декларації про державний суверенітет України громадяни України проходили дійсну військову службу на території республіки, сприятиме створенню національних збройних сил на засадах професійності і здійснення намірів України стати постійно нейтральною без’ядерною державою [ 12 ].

Досить велику увагу НРУ приділяв перебудові і подальшому розвитку економіки на засадах ринкових відносин, свідчення чого було присвячено окремий розділ в програмі НРУ. При цьому економічні питання тісно пов'язувалися з питаннями відродження української нації. В програмі, прийнятій на Установчих зборах, відзначалося: “ Рух прагне до створення економіки, здатної забезпечити вільний розвиток людини, поліпшити економічну ситуацію і створити більш сприятливі умови для розвитку національної культури ” [ 13, с. 28 ].

Одним із головних завдань, які були розглянуті Рухом і висвітлені в розділі “ Соціальна справедливість ” було гуманізація суспільства. Він виступав за впровадження в Україні системи гарантій здійснення соціально-економічних прав громадян. Домагався, щоб кожен громадянин України мав можливість реалізувати свої здібності, отримуючи справедливу винагороду за працю суспільно-корисної ідеї, новаторські ініціативи, трудову заповзятливість. Він стверджував, що кожен громадянин має право вибору, місця проживання та місця застосування своїх сил та можливостей, однакові початкові можливості для вихідців із різних соціальних прошарків населення тощо [ 11 ].

Характеризуючи розділі “ Екологія ” можна відзначити, що в ньому Рух відстоював позицію вищості екології над економікою, реалізацію права народу на сприятливе навколишнє середовище та свого обов’язку охороняти його є найважливішим чинником збереження фізичного і морального здоров’я народу. В даному розділі Рух наполягав на докорінному перегляді енергетичної політики в Україні, вимагав виконання мораторію на спорудження нових енергоблоків АЕС, виведення з експлуатації та демонтажу Чорнобильської АЕС. За словами Руху в республіці мали бути запроваджені альтернативні, екологічно чисті технології енергозбереження, розширена мережа “малої енергетики”. Він стверджував, що всіляко сприятиме розробці програми реабілітації населення, що страждає від Чорнобильської аварії і хімічного забруднення, вимагатиме від відповідних міністерств і відомств СРСР повної компенсації за завдані збитки людям і народному господарству республіки [ 11 ].

Що стосується національного питання, то у проекті програми воно розглядалося разом з питаннями мови і культури, а на Перших Установчих зборах було сформульовано в окремому розділі. Рух визнавав одним із найважливіших завдань своєї діяльності демократичне і справедливе розв’язання проблем, що стосуються буття розвитку української нації, рівноправного забезпечення потреб національних меншин. У національному питанні НРУ виходив з того, що національний чинник є могутнім рушієм суспільного поступу, особливо в багато національній державі. Також зазначалося, що важливим інтегруючим чинником етнічних спільностей є мова і національна свідомість. В національний розвій України рухівці включили й етнонаціональний фактор. Юридичними засадами національної політики Рух визначав право націй на самовизначення, національно – культурної автономії для етнічних груп та національних меншин, що проживають в республіці. В програмі підкреслювалося: “ Національне питання Рух розглядає як основу буття української нації, етнічних груп та національних меншин … Немає справжнього інтернаціоналізму там, де ігноруються національні права та інтереси ” [ 13, с. 29 ].

О.С.Горбачова опрацювавши архівні матеріали з даної теми у вище згаданій статті стверджує, що у фонді НРУ збереглася програма організації, надрукована російською мовою, що свідчить про прихильне ставлення Руху до національних меншин [ 53 ].

Культурологічний чинник консолідації нації знайшов відображення в програмі Руху в розділі “ Культура. Мова. Наука. ”. “ Рух домагається проведення широкої державної політики в галузі культурного життя, розробки і здійснення програми цілісного розвитку української культури…” . Також зазначалося, що питанням особливої турботи Руху є українська мова і повернення їй законного місця вимагає потужних державних зусиль та широкої громадської підтримки. Рух вважав, що