віддзеркалює суспільно-політичні процеси, що потенційно сприяли розпаду СРСР. Природно, що частина публікацій вказаного періоду належить не професійним історикам, а політичним діячам.
У 1990 р. в Мюнхені виходить книга Анатоля Камінського “ На перехідному етапі ”, “ Гласність ”, “ перебудова” і “ Демократизація на Україні ”, у якій багато сторінок було присвячено історії НРУ. Автор, спираючись на матеріали преси, докладно розповідає про передумови створення Руху, про формування регіональних організацій, про події на Установчому з'їзді тощо [ 56 ]. У своїй праці А. Камінський зазначає, що революція згори, яку у 1985 р. ініціював Михайло Горбачов, відіграла історичну роль в житті народів Радянського Союзу і Східної Європи. Під гаслами перебудови і гласності, які Горбачов поклав в основу своїх реформ, в чималій мірі відродилася громадська думка в імперії, постали сотні неформальних організацій, майже вільною стала також офіційна преса. В результаті тих реформ родилася приватна ініціатива громадян в різних ділянках життя, союзні республіки проголосили свій державний суверенітет, а східно-європейські революції покінчили в країнах Східної Європи з режимами комуністичної диктатури, в перше за десятиліття влада знайшлася в Східній Європі в руках демократичних сил. Перебудова і гласність знаменували нову епоху на просторах від Ельби до Камчатки.
Отже, говорячи про даний період в історії України, можна констатувати про те, що події, які відбулися в Радянському Союзі в тому числі і в Україні були зумовлені послабленням центральної влади. Це у свою чергу було однією з причин, що призвело до утворення різних організацій, в тому числі і Народного Руху України [ 56 ].
За роки перебудови і гласності стали великі події, що знайшли своє відображення в Україні. Вище згадані події і були відтворені у праці А.Камінського “ На перехідному етапі ”. Він опублікував декілька друкованих праць, в яких багато місця присвячено питанням національної політики Москви і різним формам громадсько-політичного життя України останніх десятиліть, розвиткові української політичної думки. Автор у 1980-х роках був керівником українського відділу Радіо Свобода в Мюнхені і таким чином мав тривалий доступ до важливих документів, тобто до офіційних радянських публікацій, періодичної преси, до видань десятків неформальних організацій, які в останніх роках постали в Україні; він мав змогу особисто зустрічатися з туристами України, розмовляти зі слухачами передач Радіо Свобода в Україні тощо. На базі цих матеріалів і спостережень автор зумів створити документальну працю про важливі суспільно-політичні події в українському суспільстві в продовж останніх років, про національно-політичне і духовне відродження українського народу, про розвиток його політичної думки. Таким чином, читач одержує доволі детальну інформацію про політичне життя на Україні, а зокрема, про усунення білих плям і фальсифікацій з історії України, її культури, за реабілітацію невинно знищених жертв КГБ, за свободу релігії, преси, проти русифікаційної політики та, що особливо важливе про ґенезу і діяльність кільканадцять неформальних організацій, передусім таких провідних політичних формацій, як Українська Гельсінська Спілка, перетворена в квітні 1990 року Українську Республіканську Партію та Народний Рух України. В цьому плані книжка А.Камінського – це цінний матеріал з історії України даного періоду. А на сьогодні – це необхідний довідник для людей, які хочуть зберегти живий зв'язок з процесами в Україні [ 56 ].
Таким чином, автор дає змогу читачеві побачити і оцінити ту величезну силу реакції, шовінізму, яку наші брати в Україні мусили перемагати в боротьбі за елементарні права української мови, за вільне друковане слово, за право на публічні збори, за реєстрацію неформальних організацій, за дозволи на відзначання історичних роковин українського народу, за вільні вибори справжніх репрезентантів народу до рад різних ступенів.
Сімперович В.М. у своїй статті “ До історіографії створення та діяльності НРУ в умовах суверенізації та унезалежнення України ( 1989 – 1991рр. ) ” зазначав, що праця А. Камінського, враховуючи те, що вона була написана за кордоном мала важливе значення і фактично була першою публікацією, у якій про НРУ було написано так багато [ 78].
Таким чином, говорячи про вищезгадані події, які відбувалися в Україні в період перебудови а також події пов’язані з історією НРУ знайшли своє відображення у праці А. Камінського “ На перехідному етапі ”. Він один із перших дослідників, який найбільш повно відобразив діяльність НРУ на першому періоді своєї діяльності.
Докладно аналізував перші кроки НРУ на політичній арені В.М. Литвин. У його праці “ Політична арена України: дійові особи та виконавці ”, написана на архівному і фактологічному матеріалі, докладно висвітлено виникнення і діяльність НРУ у 1989 р., особливо його боротьбу з КПУ, розкрито спробу перетворити Рух на партію, охарактеризовано його лідерів [66 ].
Дослідження безпосередньо питань про створення та діяльність НРУ започатковано науковими працями О.В. Гараня “ Від створення Руху до багатопартійності ” та “ Убити Дракона: з історії Руху та нових партій України ”.
В задумах автора щодо назви праці “ Убити дракона: з історії Руху та нових партій України ”, мала носити іншу назву, тобто “ За Україну, за її волю ”, яка була розпочата ще в той час коли йшла боротьба за незалежність.
Звернення до недавнього минулого, що стало вже нашою історією, якраз і дозволяє розкрити роль Руху і нових партій у боротьбі за незалежність та демократію і, водночас, проаналізувати їхні власні проблеми, що постали не сьогодні.
Вивчення даної теми тільки починається.