Отже, є настійна необхідність корінної реформи правової системи України. Робота в цьому напрямку триває.

Розбудова Української незалежної держави, створення її роз-галуженої правової системи — складний і тривалий процес, який вимагає великого напруження та зусиль з боку як державних стру-ктур, так і громадськості. Уже багато зроблено. Зрушено з місця і розпочато здійснення економічних реформ. Чималими є здобутки у сфері утвердження демократії. Україна стала повноправним членом світового співтовариства. Найважливішим кроком у майбетнє є входження її до Ради Європи. В той же час в процесі державно-пра-вового будівництва існує чимало проблем. Виникали ускладнення у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою гілками влади. Не менш проблемним виявилось й питання про ефективність реа-лізації чинного законодавства, що істотно відбилося на темпах формування правової держави. Відчувалася нагальна потреба у посиленні контролю з боку судової влади за реалізацією чинного законодавства.

Велику роль в розбудові Української правової держави повин-на відіграти нова Конституція, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 p. Ця історична подія посідає одне з головних місць у новітній історії України, яка віднині міцно стоятиме на ґрунті демократії і парламентаризму на фундаменті власної Конституції.

2. Нові тенденції в культурному і духовному житті

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років культура вперше за більш аніж 70 років позбулася ідеологіч-ного підпорядкування комуністичній партії. Це створювало умови для національного відродження у сфері культури.

Але економічна криза 90-х років, зменшення можливостей державної підтримки культури поставили її в принизливу залежність від приватного комерційного фінансування. Ситуація, що склалася в куль-турному і духовному житті суспільства, є тривожною. Вона вимагає невідкладних заходів по створен-ню належних умов для подальшого розвитку культури України. Перш за все, мова йде про створення необхідної матеріальної бази, без якої унеможливлюється культурний поступ суспільства. Попри всі економічні негаразди, політичну боротьбу в українській культурі 80 — 90-х років спостері-гаються певні позитивні зміни. На цих нових явищах і тенденціях, що за ними стоять, слід зупинитися докладніше.

Утвердження принципів плюралізму в культурі

· Звільнення культури від диктату комуністичної ідеології. Свобода духовного розвитку людини.

· Різноманітність художньої творчості, духовного життя суспільства

· Визнання новаторських форм у мистецтві — авангардизму

Національне відродження культури

· Ліквідація «білих плям» української історії, культури

· Повернення читачам раніше заборонених творів (наприклад, романів В.Винниченка, драм М.Куліша, оповідань М.Хвильового, поезії Є.Плужника та ін.)

· Визнання творчості багатьох майстрів мистецтва (наприклад, художника Г.Синиці, композито-рів Г.Таранова, І.Белзи та багатьох інших).

· Українізація

· Розширення сфери вжитку української мови

Зміни в системі освіти

Зміни в системі шкільної освіти

· В 1988 р. розпочався і продовжується до нині процес реформування системи освіти на прин-ципах демократизації усього навчально-виховного процесу.

· Створення навчальних закладів нових видів: ліцеїв, гімназій, шкіл з поглибленим вивченням певних дисциплін, приватних шкіл.

· В навчальному процесі почали використовуватись різноманітні підручники і програми.

Зміни в діяльності вузів

· Відкриття нових вузів (найбільш авторитетний серед них — Києво-Могилянська академія).

· Відкриття комерційних вузів.

· Введення платного (контрактного) прийому на навчання.

· Введення системи державного ліцензування вузів (надання права на освітянську діяльність) і акредитація (визначення рівня освітньої діяльності вузу).

· Гуманізація освіти (зміни у викладанні суспільних наук за обсягом, формою, змістом з метою прилучення студентів до загальнолюдських цінностей).

Список використаної літератури

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1996. – 80 с.

2. Історія української Конституції / Упоряд. А.Г.Слюсарено, М.В.Томенко. – К.: Право, 1997. – 464 с.

3. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.

4. Шемшученко Ю. Сила демократії — у силі влади? // Віче. — 1995. - Nб. — С. 9.