Якщо хтось прийме слугу без рекомендації або тримає як прислугу завідомо небезпечну за своїми душевними чи тілесними якостями особу, або надає притулок злочинцю, відповідатиме перед домовласником і домашніми, а в разі доручення такій небезпечній чи недієздатній особі певної справи - перед третіми особами за заподіяну такою особою шкоду. Якщо шкода заподіяна твариною, відповідає особа, яка нацькувала чи дрочила тварину або неналежно наглядала за нею.

Відшкодування заподіяної шкоди полягає у відновленні попереднього стану, а якщо це неможливо – у сплаті вартості; притому пряме відшкодування шкоди – це відшкодування безпосередньо заподіяної шкоди, а повне відшкодування – це відшкодування також неотриманого прибутку і заподіяної образи. При умисному чи недбалому (необережному) заподіянні шкоди потерпілий вправі вимагати повного відшкодування, а в решті випадків – лише прямого відшкодування. Особа, яка заподіяла тілесні ушкодження, відшкодовує витрати на лікування, втрачений, у т.ч. майбутній (в разі подальшої непрацездатності потерпілого), заробіток потерпілого та сплачує на його вимогу грошову компенсацію за фізичні і моральні страждання. Особливе відшкодування належить потерпілому при знівеченні його обличчя. Якщо тілесне ушкодження спричинило смерть потерпілого, винний відшкодовує вдові і дітям все, що вони втратили внаслідок смерті глави сім’ї.

Чоловік, що звабив жінку, внаслідок чого народилася дитина, несе усі витрати на пологи та у подальшому зобов’язаний утримувати жінку і дитину. Особа, що позбавила волі іншу внаслідок викрадення, самовільного ув’язнення чи протизаконного арешту, відшкодовує заподіяну шкоду. Якщо внаслідок образи честі особі заподіяно пряму шкоду чи нею втрачені прибутки, потерпілий вправі вимагати відшкодування шкоди (прямого чи повного).

Шкода, заподіяна боржником внаслідок прострочення оплати за договором, відшкодовується шляхом сплати відсотків. Сторони договору вправі передбачити в разі невиконання чи неналежного виконання умов договору сплату не відшкодування за заподіяну шкоду, а певної грошової суми або виконання іншого зобов’язання. Обов’язок відшкодування шкоди і неотриманого прибутку, а також сплати домовленої неустойки переходить на спадкоємців зобов’язаного.

Способи забезпечення зобов’язання: зобов’язання третьої особи замість боржника і застава.

Припинення прав і зобов’язань

Зобов’язання припиняється внаслідок належного виконання у відповідний час, місці та способом. Якщо строк, місце і спосіб виконання зобов’язання не домовлені сторонами, вони виконуються відповідно до пред’явленої вимоги, а виконання не за договором боржник здійснює лише в місці свого проживання. Третя особа вправі виконати зобов’язання замість боржника лише з його дозволу. Боржник вправі вимагати від другої сторони розписки про прийняте виконання зобов’язання та, відповідно, повернення його боргової розписки. Зобов’язання припиняється також внаслідок випадкової втрати зобов’язаної речі чи настання непередбачених обставин, які унеможливлюють виконання зобов’язання, а також зі спливом строку, передбаченого заповідальним розпорядженням, договором, судовим рішенням чи законом. В разі смерті однієї із сторін припиняються лише особисті зобов’язання.

В) Шлюбне право

Сімейні відносини встановлюються договором про шлюб, в якому 2 особи різної статі виявляють свою волю проживати у нерозривному спілкуванні, народжувати і виховувати дітей та взаємно допомагати один одному. Для дійсності шлюбу необхідне оголошення і урочисте виявлення згоди наречених. Не можуть укладати шлюбний договір навіжені, божевільні, слабоумні і малолітні. Неповнолітні, а також повнолітні, які не можуть самостійно вступати у зобов`язання (обмежені у дієздатності), можуть укладати шлюб лише зі згоди батька, а в разі його смерті чи недієздатності – зі згоди відповідного представника та суду. Перешкодою для укладення шлюбу є постійна статева неспроможність, якщо вона існувала на момент укладення шлюбу, однак тимчасова чи настала вже у шлюбі, навіть невиліковна, неспроможність не тягне розірвання шлюбу. Злочинець, засуджений до ув`язнення у виправному домі, не може вступати у шлюб з дня оголошення йому вироку і на увесь час відбуття покарання. Не може укладатись шлюб між християнами і нехристиянами, між родичами по висхідній і нисхідній лініях, між повнорідними і неповнорідними братами і сестрами, а також з братами і сестрами батьків, причому незалежно від спорідненості за законним чи позашлюбним народженням.

Чоловік є главою сім`ї, йому належить право вести господарство, поза тим він зобов`язаний надавати дружині відповідно до свого майнового становища належне утримання і захищати її. Дружина отримує прізвище чоловіка і користується правами його стану; вона зобов`язана слідувати за чоловіком на місце його проживання, допомагати йому за змогою у веденні господарства і у набутті майнових засобів, а також, наскільки це необхідно для домашнього порядку, виконувати розпорядження чоловіка і наглядати за виконанням їх іншими. Подружжю заборонене самовільне припинення шлюбу, навіть за обставин, що свідчать про його недійсність.

Презюмується законність народження дітей дружиною на 7 місяці вагітності після укладення шлюбу та на 10 місяці по смерті чоловіка чи після розірвання шлюбу. Батьки зобов`язані спільно виховувати своїх законних дітей, тобто піклуватись про їхнє життя і здоров`я (це основний обов`язок матері), надавати їм належне утримання, поки вони не зможуть самостійно утримувати себе (це основний обов`язок батька), розвивати їхні фізичні і духовні сили, шляхом навчання релігії і корисним знанням закласти основу їхнього майбутнього добробуту. Діти отримують прізвище батька, його герб та інші права його роду і стану. Позашлюбні діти, хоч би й народжені заміжньою жінкою, але поза законними строками (вказаними вище), не користуються рівними правами із законнонародженими. Неповнолітнім, позбавленим батьківської опіки, призначається опікун чи піклувальник.

Наречені могли укладати шлюбні договори щодо майна, а саме: приданого, зустрічного приданого, ранкового дарунку, спільності майна, управління і користування власним майном, порядку спадкування, а також пожиттєвого користування майном померлого подружжя та вдовиного утримання. Придане