Реферат

Заснування міста Станіслава Андрієм Потоцьким,та первісний вигляд міста.

Гість міста, довірений дворянин польського короля Речі Посполитої Яна ІІІ, Франциск Далейрак наприкінці століття побачив Станиславів ось таким: «Має він величний палац, збудований гарно й декоративно з каменю. Ринок, доми, мешканці й арсенал відзначаються над всі інші міста Руси... Роблячи висновок з одягу чоловіків і жінок, не менше також з частих ярмарків, які щодо багатства й різноманітності товарів не поступалися ярмаркам у Львові та Варшаві, можна б назвати Станиславів серцем королівства, хоч його околиця зовсім знищена».

Найпоширенішою версією, щодо «народження» міста між двома Бистрицями, є така: Станіслав заснував у 1662 році польський магнат Андрій Потоцький, який був представником давнього галицького магнатського роду, володів значними латифундіями на Покутті. Станіслав було засновано як місто-фортецю, столицю цих латифундій з відповідною містобудівельною програмою.

. Починалося місто з витягнутої восьмикутної фортеці біля невеликого українського села Заболоття. Для власника міста там був збудований дерев’яний замок.
7 травня 1662 року Андрій Потоцький видав привілей про надання фортеці Магдебурзького права і з того часу цей день вважається офіційною датою заснування міста. У 1663 році король Ян Казимир юридично підтвердив Магдебурзьке право та затвердив перший міський герб.

Місто-фортеця було споруджене в короткий термін (5 місяців) за проектом Франсуа Корассіні з Авіньйону (Франція) у формі правильного шестикутника з додатковими бастіонами, редутами і фортом. Фортеця будувалась за останнім словом новітньої фортифікаційної науки, яка вже не передбачала традиційних середньовічних башт, бійниць у стінах, бойового помосту для захисників з внутрішньої сторони. На вістрях шестикутника розташувались бастіони - зовнішні п\'ятикутні укріплення, що дозволяли здійснювати флангуючий мушкетний обстріл вздовж стін. Поперечний розріз стін складав земляний вал завширшки 20 - 30 м, зміцнений ззовні дубовими колодами. Вже після 15 років заснування Станиславівська фортеця була настільки сильною що змогла зупинити у 1672 р. величезну турецьку армію, витримавши тривалу облогу.

Заснування міста припало на дуже нещасливу пору для Польського Королівства. Безперервні зовнішні та внутрішні війни постійно потрясали Річ Посполиту. У ті часи небезпечно було залишати місто без фортифікацій і засобів, необхідних для оборони. З цієї причини засновник міста з не малими витратами зводив навколо фортеці високі мури і насипав широкі вали.



До 1672 року була завершена реконструкція фортеці — дерев’яні укріплення замінено на цегляні, збудовано кам’яні в’їзні Галицьку і Тисменицьку брами. На території фортеці збудували також перший цивільний будинок-палац Андрія Потоцького (палац у реконструйованому вигляді зберігся до наших днів).

Місто у ХVII–XVIII століттях мало шість дільниць: середмістя, де проживало багате католицьке населення, патриції, орендарі і заможні верстви купців та ремісників, підзамче та чотири передмістя: Заболотівське, Тисменицьке, Галицьке і Лисецьке, в яких жили здебільшого плебеї.

12 вересня 1683 року в битві з турками під Віднем загинув найстарший син засновника міста Андрія Потоцького Станіслав. Тіло патрона міста привезли до Станіслава і з великими почестями поховали в колегіальному гробівці у родинному парафіяльному костелі Потоцьких (нині художній музей на майдані А. Шептицького).

Станіславів - Місто в липах. Липу, по праву, можна вважати символом Станіславова. Ще з часів Австрійської Імперії найвідомішою і найбагатшою вулицею міста була Липова Алея (тепер вулиця Тараса Шевченка), з її розкішними віллами і дворами. Усе місто засаджене липами, вони повсюдно: обабіч доріг, у скверах і параках. Влітку місто наповнюється запахом меду і повітря набуває солодкавого присмаку. Так гарно в надвечір’ї пройтися парком в затінку лип.

Австрійський період

Радянський

Сучасний герб

Навесні 1994р. сесія Івано-Франківської міської ради затвердила сучасний герб: у іспанському щиті в лазуровому полі срібна міська брама з золотими відчиненими воротами та трьома рівновисокими вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по п'ять бійниць. В отворі брами стоїть Архистратиг Михаїл з опущеними крилами і піднятим мечем у правій руці та щитом у лівій. Щит увінчаний золотою міською короною з трьома вежками.