ті часи суму – від 7 до 10 млн. золотих. Перемога відкрила козакам дорогу на захід – углиб польських земель. На початку жовтня козацько-селянська армія взяла в облогу Львів і вже б от-от здобула його, та завдяки величезному викупу й небажанню Хмельницького руйнувати місто Львів було врятовано. Після перемоги під Замостям перевага Хмельницького над польськими військами стала очевидною. Проте численні битви значно послабили козаків. Військо страждало від епідемій та нестачі продовольства, і Хмельницький був змушений укласти мир з поляками. За умовами укладеного договору збільшувалась кількість реєстрових козаків, а також повертались права самоврядування та вільного виходу в море. На початку січня 1649 року Хмельницький тріумфально повертається до Києва на чолі переможного війська. Збуджений натовп і православне духовенство вітали його, як «українського Мойсея», що «звільнив свій народ від польського рабства». Переговори, розпочаті в Замості, продовжилися в лютому 1649 року у Переяславі. Проте перед поляками тепер постав не ватажок збунтованих козаків, а упевнений у своїй силі володар Русі.
Дотримуватись перемир’я було дуже важко обом сторонам. І вже навесні Хмельницький починає знову збирати військо, до України прибуває кримський хан Іслам-Гірей ІІІ із загонами татарської кінноти. На другу половину травня під Києвом було зібрано 30 полків загальною чисельністю близько 120-150 тисяч вояків. Коронна армія за чисельністю була незрівнянно меншою і складалась із двох загонів: 25-тисячного війська Яна Казимира і 15 тис. жовнірів під керівництвом Яреми Вишневецького. Коли у червні Хмельницький зі своїм військом наблизився до Старокостянтинова, армія Вишневецького була змушена відступити до добре захищеної Збаразької фортеці. Козаки взяли Збараж в облогу, а коли на допомогу полякам підійшло королівське військо, Хмельницький раптовим менажером напав на армію Яна Казимира під Зборовом і оточив її. Але під тиском татарського хана Хмельницький був змушений відмовитися від остаточного розгрому поляків і під Збаражем, і Зборовом підписати мир з поляками. 18 серпня було підписано договір, за яким реєстр установлювався в 40 тис. козаків, польському війську та євреям заборонялося перебувати на Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині, урядові посади в цих землях могли займати лише козацькі старшини та православна шляхта, а православному митрополиту відводилося місце в сенаті. З огляду на минулі досягнення козаків, ця Зборівська угода мала велике значення. Але оскільки поляки вважали, що поступилися надто великим, а козаки були переконані, що отримали замало, вона так і не була повністю виконана. Зборівські події також загострили проблеми відносин Хмельницького з ханом. Використання татарського війська завжди оберталось численними проблемами для козаків. Побоюючись зміцнення козаків, татари були схильні до змов з поляками, а в ясир часто попадали не лише польські полонені а й жителі прикордонних українських сіл. Після підписання Зборівського миру Хан змусив Хмельницького взяти участь у тривалій кампанії в Молдові, яка обернулась для козаків значними втратами.
У відповідності з Декларацією про державний суверенітет, Україна —
демократична держави, влада в якій здійснюється за принципом її
розподілу на три гілки:
законодавчу;
виконавчу;
судову.
Законодавча влада України — Верховна Рада. До 1994 р. Продовжувала роботу Верховна Рада, обрана ще в 1990 р В 1994 р. було обрано нову Верховну Раду. В Верховній Раді більшість депутатів складали члени КПУ
(В 1991 р. КПУ було заборонено на підставі звинувачення у причетності до заколоту, але в 1993 р. була створена нова КПУ, яку очолив П. Симоненко).
Виконавча влада України — Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром. Виконавчу владу призначає Президент за згодою Верховної Ради. Виконавча влада за період з 1991 по 1994 pp. кілька разів змінювалась, а в 1993 р. вся повнота виконавчої влади за рішенням Верховної Ради була надана Президенту України Л. Кравчуку. Л. Кравчука було обрано Президентом України загальнонародним голосуванням 1 грудня 1991 р.
В 1992-1994 рр у всіх областях, містах Києві, Севастополі було введено посаду представників Президента — вищих посадових осіб виконавчої влади.
Судова влада України — система судів, що контролювалась Генеральною прокуратурою, потребувала реформування, але здійснити реформу судової системи не вдалося.
В 1991-1992 pp. було законодавче оформлено процес створення національної армії, а також Служби безпеки, органів і військ внутрішньої служби,
Національної гвардії, прикордонної варти.
В 1994 р. Президентом України було обрано Л. Кучму. В 1992-1993 pp. Л. Кучма був Прем'єр-міністром. Після відставки з поста Прем'єр-міністра він очолював Раду промисловців і підприємців України.
Формування органів державної влади відбувалося в демократичних умовах:
Вибори Президента і Верховної Ради здійснювались на альтернативній основі, були загальними, рівними, таємними.
В засобах масової інформації широко висвітлювались всі питання, що були пов'язані з формуванням органів державної влади.
Нові тенденції в культурному і духовному житті
Наприкінці 80-х — на початку 90-х років культура вперше за більш аніж 70
років позбулася ідеологічного підпорядкування комуністичній партії. Це
створювало умови для національного відродження у сфері культури.
Але економічна криза 90-х років, зменшення можливостей державної
підтримки культури поставили її в принизливу залежність від приватного
комерційного фінансування. Ситуація, що склалася в культурному і
духовному житті суспільства, є тривожною. Вона вимагає невідкладних
заходів по створенню належних умов для подальшого розвитку культури
в по створенню належних умов для подальшого розвитку культури
України. Перш за все, мова йде про створення необхідної матеріальної
бази, без якої унеможливлюється культурний поступ суспільства. Попри всі
економічні негаразди, політичну боротьбу в українській культурі 80 —
90-х років спостерігаються певні позитивні зміни. На цих нових явищах і
тенденціях, що за ними стоять, слід зупинитися докладніше.
Утвердження принципів плюралізму в культурі
Звільнення культури від диктату комуністичної