боротьба підкопувала силу народу; полемічна література роз'ятрювала пристрасті. Після Берестейської унії виявився трагізм Української Уніятської Церкви, — пише Вінтер: православні ненавиділи уніятів за зраду, а Римо-Католицька Польська Церква не вважала їх за повноцінних громадян, бо рішальним для неї було питання нацюнальности. Поляки прагнули такого об'єднання Церков, щоб православні цілковито відмовилися від своїх догматів, історичної традиції, обрядів. Ушятська Церква стала тільки «терпимою» в Польщі, як терпимою була Православна. Польський історик, єпископ Ліковський, пише, що польське духовенство, замість притягати до себе уніятів, їх тільки принижувало. Але внаслідок цього Українська Католицька Церква не зв'язалася з польським урядом «стала головним заборолом української народности проти польонізації», — писав Д. Дорошенко.
Іван Мазепа
“Ким для України і її народу є Іван Мазепа? Національним героєм чи зрадником?” -- з таким питанням звертається до себе та до інших всяк, хто знаком з історією України.
Неоднозначна історична постать Мазепа залишила незгладимий слід не тільки в історії України але і в історії всього світа.
Його особистості присвятили вірші, повісті і поеми Д. Байрон, У Гюго, Д.О. Рилєєв, О. Пушкін, Б. Залеський, П. Меримо, Ю. Словацький, Б. Брехт, Р. фон Рогтшаль, Вольтер (Ф. М Аруе), створювали його портрети живописці М. Геримский, О. Верна, Л. Буланже, Е. Делакруа, Г. Жерико, В. Павлишак. оспівували композитори Ф. Лист, П.Чайковський... У "Новій британській енциклопедії" з більш ніж 40 гетьманів України згадані тільки два -- Б. Хмельницький та І. Мазепа.
Багато сюжетів майбутньому письменнику Н. В. Гоголю навіяли розповіді його бабусі Тетяни Семенівни - дружини полкового козацького писаря і праправнучки гетьмана, у тому числі і про віковий, у чотири обхвати дубі, під галузями якого зустрічалися Мотря Кочубеевна -- 18-літня дочка генерального судді із сивим 68-літнім гетьманом И. Мазепою. З легкої руки Я. X. Пасека, що опублікували в 1821 році у Варшаві свої мемуари, І. Мазепа перетворився в невдачливого коханця дружини польського шляхтича С. Фальбовского. І навіть у музеї В. Гюго знаходиться сьогодні мініатюра: прив'язаний до спини коня оголений І. Мазепа, покараний у такий спосіб за адюльтер.
Для того, щоб зробити свою особисту оцінку історичної постаті І. Мазепи, я і взяв цю тему для реферату.
1. Походження І. Мазепи та його рід
Рід Мазепи стрічаємо ще у 1544 році, коли українському Гетьман шляхтичеві Миколі Мазепі-Колединському король Сигізмунд І дав був село Мазепинці на р. Кам'янці, в теперішній Київській губернії, за те, що він одбуватиме кінно-військову службу при Брацлавському ста-рості (тоді, звичайно, давалися землі за службу у війську). Ро-ку 1578-го за сином Миколи -- Михайлом стверджені ці землі. Михайло Мазепа мав двох синів: Федора, котрий був отаманом у козацькому війську і ходив походами на Поляків з Косинським, Лободою і На-ливайком; з ними він попався до рук По-ляків, з ними його й скарано на смерть у Варшаві,--і другого, Миколу; син цього Миколи, Степан, мав, як тоді водилося, ще й друге ім'я--Адам. Так само Хмельницький мав два ім'я: Бо-гдан і Зіновій; князь Константин Острожський мав ще друге ім'я--Василь. Цей Адам--Степан Мазепа був чоловік освіче-ний, але дуже палкий; він за часів Виговського належав до партії, котра хотіла, щоб їх рідний край був самостій-ною державою, жінка його, Марина, з роду Мокіевських, пішла після, у черниці і зробилася ігуменею Фроло-Вознесенського манастяря" у Києві. Як звичайно, ім'я їй у червицях перемінили, і вона підписувались так: „Марія Магдалина Мазепина, Ігуменья монастиря Дівочо-Вознесенського Київо-Печерського Глуховського". Вона була добре освічена людина, мала чималий вплив на сина свого Івана, як він був Гетьманом, і вмерла у 1707 році. У Степана і Марії був один син Іван і одна дочка, що вийшла за Войнаровського; вона покинула Войнаровського через те, що він силував її перейти на католицтво, і пішла у монастир.
Якого саме року родився Іван, напевне не знаємо; по од-них джерелах, це було у 1629 році, по других--далеко пізніш: у 1644, але, здається, ближче буде до правди перше
2. Іван Мазепа як культурний діяч
Цьому гетьманові найбільше дісталося від істориків. Ким тільки не називали його! І зрадником російського народу, і зрадником українського народу, і великим злочинцем, і дворушником, і … Зрештою, сам перелік усіх тих ярликів забрав би тут дуже багато місця. Якщо образ Богдана Хмельницького прийнято було змальовувати всуціль світлими барвами, абcoлютно зідеалізовано, то образ Івана Мазепи - за принципом контрасту - тільки в тонах темних, похмурих, зловісних. Надто багато всяких ідеологічних спекуляцій у тому, що подавалося нам за історичний портрет українського гетьмана, одного з найвидатніших синів свого часу. Мазепа ніколи не зраджував ні російський народ, ні, тим більш український. Навпаки, своєму народові хотів він добра і волі й зробив для цього все, що було в його силах.
Гетьман Іван Степанович Мазепа походив з шляхецького православного роду Мазепів - Колядинських, до яких належало село Мазепинці коло Білої Церкви. У Мазепинцях народився наш гетьман дня 20 березня 1632 р. Його мати походила з шляхецького роду Макієвських. І Мазепи, і Макієвські служили в козацькому війську гетьмана Богдана Хмельницького. Майбутній гетьман Іван присвоював coбі ідеї свого великого попередника гетьмана Петра Дорошенка. Потім Мазепа опинився при лівобічному гетьманові Іванові Самійловичеві, при якому після упадку “Сонця Руїни“ схоронився гурток видніших дорошенківців. Як кращі політики заняли вони визначні становища при цьому гетьмані, врешті після його упадку