Вдосконалювалися і організаційні форми стрілецьких військ. Так, якщо на початку війни через величезні втрата Радянське командування було змушене тимчасово відмови-тися від стрілецьких корпусів й розпочати формування стрілецьких бригад, то вже наприкінці 1942 р. відмовилися від них, і перейшли знову до корпусної системи. Значного розвитку у роки війни набули мотострілецькі й горнос-трілецькі війська.

Артилерія. Завдяки масовому застосуванню танків знач-ного розвитку набула протитанкова артилерія, особливо протитанкові гармати.

У роки війни на озброєння Сухопутних військ надійшли нові артилерійські та мінометні системи: 45-, 57-, 76-, 85- і 100 мм гармати; 160 мм міномет тощо. Великого розвитку у роки війни набула реактивна артилерія ( БМ-8, БМ-ІЗ, БМ-ЗІ і БМ-ЗЇ-12).

Головним напрямком розвитку організаційних форм ар-тилерії було збільшення кількості артилерійських частин резерву Верховною головнокомандування. Наприкінці війни їх кількість збільшилася майже в 10 разів, що складало 50 відсотків всієї артилерії Сухопутних військ.Бронетанкові й механізовані війська під час війни набу-ли самого широкого розвитку. У війну не тільки вдоскона-лювалися Т-34 і КВ, але й було створено шість нових зразків: Т-60, Т-70, ІС-2, ІС-З, Т-44. На базі танків Т-70, Т-34 і ІС була створена серія самохідно-артилерійських уста-новок (СЛУ-76, САУ-85, САУ-ІОО, ІСУ-:122, ІСУ-152).

Великі зрушення сталися в організаційних формах цих військ. У зв'язку з дуже великими втратами танків у пер-ший місяць війни, та низькою спроможністю промисловості по їх випуску, в липні 1941 року були розформовані танкові й моторизовані дивізії, замість яких були створені танкові бригади полки і батальйони.

Весною 1942 р., коли можливості промисловості значно збільшилися, запрацювали заводи, які були евакуйовані з України на Урал. Організаційні форми бронетанкових військ були знову змінені.

У квітні було розпочато формування танкових корпусів і танкових армій (наприкінці війни танкових армій було шість), а у вересні того ж року - ще й механізованих кор-пусів.

Військово-повітряні сили. На озброєння ВПС за роки війни були прийняті ЯК-І, ЯК-З, ЯК-76, ЯК-9, Ла-5, Ла-7, ТУ-2, Ш-ІО та інші.

У роки війни промисловість збудувала більше 100 тис. літаків. Основними родами ВПС були винищувальна, бом-бардувальна й штурмова авіація, самостійним родом ВПС були далеко бомбардувальна авіація. На весні 1942 р. на її базі була створена авіація далекої дії (АДД), з безпосереднім підпорядкуванням Ставці.

На початку війни авіація поділялася на армійську і фрон-тову - що створювало ряд труднощів під час масового її зас-тосування на головних напрямках. З метою вдосконалення організаційних форм, в 1942 р. були створені повітряні ар-мії, які налічували у своєму складі від 600 - в 1942 р., до 2000 літаків - у кінці війн. В 1942 р. також було розпочато формування авіаційних корпусів резерву ВГК.

Командував ВПС піл час війни головний Маршал авіації Новіков О.О.

Військово-морський флот. У роки війни питома вага цього виду у Збройних Силах не збільшилася, але внутрішня організація мала ряд суттєвих перетворень. Головна увага в будівництві звертавшася на підводні сили, родії яких під час війни постійно зростала. Поряд з підводними силами набу-вали значного розвитку у роки війни й легкі сили флоту.

Значного розвитку набула морська авіація, особливо бомбардувальна та міноторпедна. За роки війни морська піхота стала окремим родом військ.

Наркомом ВМФ у роки війни був - адмірал флоту Кузнєцон М.Г., який як і командуючи й: ВПС Новіков О.О. та бата і о інших полководців та флотоводців в післявоєнні роки. підпав під сталінські гоніння.

Зміст.