Істоки Холодної Війни
Вступ
Ні хто не буде заперечувати, що “холодна війна” залишила глибокий слід в усіх аспектах життя та діяльності людини у ІІ половині 20 ст. І зараз навіть вона не закінчилась з розпадом СРСР. “Холодна війна” тільки вступила на новий етап свого розвитку. “Холодна війна” дуже непередбачувана річ, бо в любий момент часу вона може перетворитися на справжню війну з численними жертвами. Радянсько-американські відносини, тепер російсько-американські відносини, завжди були і будуть. І в цих відносинах завжди буде проявлятися деяка ворожість. Бо кожна із цих країн має потужну атомну зброю і можливість застосувати її в любий момент. З того моменту, як СРСР отримала ядерну зброю, дві суперниці постійно погрожували застосувати її. Коли в СРСР до влади прийшов Горбачов та проголосив деяку розрядку в міжнародних відносинах, американці скористувавшись цим, перехопили деяку ініціативу на світовій політичній арені. Цю ініціативу вони не впустили і зараз і однозначно дають зрозуміти світу, як в письмових так і в усних заявах, що повинна залишитись тільки одна понаддержава. Тут дотепно було б процитувати слова секретаря трьохсторонньої комісії Збігнева Бжезинського. “Росія переможена держава. Вона програла титанічну боротьбу. І казати що це була не Росія а СРСР – значить бігти від реальності. Це була Росія названа Радянським Союзом. Вона кинула виклик США. Вона була переможена. Зараз не треба будувати ілюзії о потужності Росії. Треба відбити охоту до такого мислення… Росія буде роздробленою і під опікою. Cold War International History Project http://cwihp.si.edu” Ось чому назріла необхідність створення узагальнюючої роботи по цій темі, бо ми повинні розібратися, та історично дослідити розвиток взаємовідносин двох понаддержав на заключному етапі “холодної війни” між СРСР та США.
Предметом дослідження цієї наукової роботи є радянсько-американські відносини на заключному етапі “холодної війни”.
Хронологічні межі цього дослідження дуже розпливчаті, бо ні хто не може остаточно сказати, коли ж закінчилась “холодна війна”, існують думки, що “холодна війна” продовжується і зараз. Тому автор в свому дослідженні бере такі хронологічні рамки, прихід до влади Горбачова, проголошення їм перебудови, та розпад Берлінської стіни, 1985-1989 роки.
Основна мета наукової роботи:
пролити нове світло на радянсько-американські відносини, та за допомогою російських та американських джерел, співставити різні точки зору та зробити висновки.
розширити нашу уяву про те, як керівництво СРСР і США будували свої доктрини зовнішньої політики по відношенню друг до друга, бо ця тема достатньо не вивчена, в цьому полягає її наукова новизна та актуальність.
Виходячи із мети наукової роботи автор ставить перед собою слідуючи завдання:
освітити зміну зовнішньої політики СРСР після приходу до влади Горбачова
показати американський погляд на зовнішню політику СРСР
дослідити як вплинули ці відносини на позицію СРСР на міжнародній арені.
Наукова новизна цієї роботи, полягає в тому, що це проблема сучасності, вона ще не встигла відкластися на сторінках грунтовних досліджень. По цій темі існують окремі статі відомих журналістів, політиків, політологів. Також відомі офіційні публікації урядів США та СРСР.
Для більш грунтовного дослідження теми, на мою думку, необхідно чітко з’ясувати політичні відносини двох країн на початку “холодної війни”. Зробимо короткий історичний екскурс, цьому я присвячую першу главу своєї роботи.
Глава №1
Термін “холодна війна” був введений в обіг Черчилем в ході його виступу в Фултоні (США) 5 березня 1946 року. Вже не являючись лідером своєї країни, Черчиль залишався одним з впливових політиків світу. В своїй промові він констатував, що Європа виявилася поділеною “залізним занавісом”, і закликав західну цивілізацію проголосити війну “комунізму”. Насправді війна двох систем, двох ідеологій не припинялася з 1917 року, однак, оформилася як цілком усвідомлене протистояння саме після Другої Світової війни.
Чому же вона почалася тільки після Другої Світової війни? Очевидно, це було продиктоване самим часом, самою епохою. З цієї війни союзники вийшли настільки сильними, а засоби ведення війни стали настільки руйнівними, що стало ясно: з'ясовувати відношення колишніми засобами занадто велика розкіш. Тим не менше, бажання вивести противну сторону у партнерів по коаліції не убавилося. Як відомо ініціатива початку “холодної війни” належить країнам Заходу, для яких міць СРСР, що стала очевидна в ході Другої Світової війни, виявилася дуже неприємним сюрпризом.
Отже, “холодна війна” виникла незабаром після закінчення Другої Світової війни, коли союзники прийнялися підводити її підсумки. Що ж вони побачили? По-перше, половина Європи виявилося в радянській зоні впливу, і там з великою швидкістю виникали прорадянські режими. По-друге, виникла потужна хвиля визвольного руху в колоніях проти метрополій. По-третє, мир швидко поляризувався і перетворювався в двополюсний. По-четверте, на світовій арені сформувалися дві понаддержави, військово-економічна міць яких давала їм істотну перевагу над іншими. Плюс до всього, інтереси країн Заходу в різноманітних куточках земної кулі починають наштовхуватися на інтереси СРСР. От цей новий стан миру, що утворилося після Другої Світової війни, швидше інших і усвідомив Черчиль, проголосивши “холодну війну”.
СУПРОТИВНИКИ (Створення військових блоків)
Після закінчення Другої Світової війни країни Західної Європи і США об'єдналися проти СРСР. Радянський Союз же, прагнучи убезпечити себе, створив навколо свого кордону свого роду буфер, оточив себе країнами, в яких по закінченню військових дій сформувалися прорадянські уряди. Таким чином мир був поділений на два табори: капіталістичний і соціалістичний. І в тому, і в іншому були створені так звані системи колективної безпеки - військові блоки. В квітні 1949 року була створена