Революція 1905-07 року
Революція 1905-07 року
Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії.
Передумови: (2 категорії)
Об’єктивні
Утворені в результаті життя країни
Назрівання революційної ситуації
А. Криза верхів та низів
Б. Революційна активність мас
2. Конфлікт між рівнем розвитку виробничих сил та виробничих відносин | Суб’єктивні
Утворені в результаті діяльності людини
Наявність партій, цілій та програм
Наявність класу в країні, який здатен виконати задачі революції
Причини:
1. Невирішення аграрного питання, що призвело до того що 65% всієї землі належало поміщикам (3 млн. чол.) а 35% (100 млн. чол.) селянам
Феодальні пережитки
Загострення стосунків між пролетаріатом та буржуазією. Висока експлуатація робітників
Національне гноблення російських окраїн
Сполучення самодержавного капіталістичного і національного гноблень з поліцейською сваволістю
Монархія. В більшості країн конституційна, а в Росії абсолютна.
За характером: буржуазно-демократична революція
Основні завдання:
демократичні перетворення (республіка)
знищення поміщицького землеволодіння
ліквідація національних нерівностей
проведення демократичних перетворень у соціальній сфері.
Національна особливість: буржуазно-аграрна, знищення поміщицького землеволодіння.
Основні рушійні сили:
Пролетаріат, буржуазія, селянство, поміщики, царат.
Форми боротьби: виступи, страйки, демонстрації, мітинги, окремі озброєнні повстання, спалювання, грабунок поміщицьких маєтків.
.
Основні події революції:
1 1
ІV період 4 2 V період
3 3
2 4
5
ІІІ період 5 6
1
2 3 4 5 6 7 8 9
ІІ період 5
4
2 3
1
І період 6
5
4
3
2
1
Перший період революції. Зима 1905 року
(розгойдування мас. Початок організованого руху)
09.1.05 – початок революції, кривава неділя в Санкт-Петербурзі
10.1.05 – озброєна сутичка, загальна стачка в Москві
12.1.05 –розстріл демонстрації в Ризі. Хвиля тривалих страйків та політичних демонстрацій на підприємствах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава
17.1.05 – страйк металургів Новоросійського товариства в Юзівці. Кривава сутичка страйкарів з військами в Миколаєві
18.1.05 – хвилювання в Варні
22.2.05 – зруйнування селянами цукрового заводу на хуторі Михайловському.
Другий період революції. Весна-літо 1905 року
(піднесення революційного руху, досягнення певних результатів. Початок озброєння учасників)
березень-травень – селянські виступи в 45 повітах
12.5.05 – Івано-вознесенська стачка
літо – масові стачки та демонстрації => озброєні сутички з поліцією та військами в Катеринославі, Харкові, Миколаєві, Луганську
14.6.05 – повстання на панцирнику “Потемкин”
6. 8.05 – маніфест про створення Державної Думи.
Третій період революції. Осінь 1905 року
(подальше заглиблення революції, її приближення до найвищої форми боротьби – збройного повстання)
26.9.05 – початок страйку друкарів у Саратові
4.10.05 – початок загально жовтневого страйку
8-10.10.05 – страйк залізничників Катеринославської та Курско-Харково-Севастопольської доріг
10.10.05 – 15 тис. мітинг в Харкові
16.10.05 – криваві бої в Одесі
17.10.05 – маніфест Миколи ІІ “Про вдосконалення державної влади”
18-19.10.05 – політичні демонстрації в українських містах з приводу маніфесту
31.10.05 – Марковська республіка
11-15.11.05 – збройне повстання моряків в Севастополі.
Четвертий період революції. Зима 1905 року
( поразка повстання, але об’єднання в боротьбі всіх революційних сил)
7.12.05 – збройне повстання в Москві
12-18.12.05 – збройні повстання робітників в Харкові, Горлівці
17.12.05 бій між озброєними робітниками та урядовими військами в Єнакієве, Дебальцево
18.12.05 рішення припинити боротьбу в Москві
17-21.12.05 – повстання селян у Великих Сорочинцях Миргородського повіту Полтавської губернії.
П’ятий період революції. 1906-07 роки (спад революції)
27.04.-08.07.06 – діяльність першої державної думи
19.08.06 – створення військово-польових судів
6.11.06 – указ про вільний вихід селян із громад. Початок Столипінської аграрної реформи
9.1.07 – страйки робітників Харкова й Катеринослава на відзначення роковин “кривавої неділі”
20.02.-3.06.07 – діяльність другої державної думи
3.06.07 – царський маніфест про розпуск Думи, та зміну виборчого закону. Поразка революції.
Причини поразки:
відсутність озброєння та непрофесіоналізм її учасників в військовому ділі
відсутність централізованого керівництва
відсутність масової підтримки в інших регіонах країни
Результати революції:
полегшення становища пролетаріату
поновлення ради міністрів
створення Державної Думи.