вбивати, але й всіляко запобігати створенню таких умов, за яких їхнє життя було б в небезпеці. Підчас війни треба щадити дітей, жінок та старих, а також релігійних служителів, науковців, мирних землеробів, торговців і інших. Слід гуманно ставитися до полонених, вбивство яких є ганебною справою.
Також Гроцій висловлюється і за встановлення цілої низки обмежень щодо знищення і загарбання під час війни майна, що належить ворожому народу, одержання влади над переможеними.
При висвітленні проблем війни і миру Гроцій торкається питання про договори, що укладаються державами, і про обіцянки, що даються одним одному. Гроцій відстоює святість таких договорів і обіцянок, сумлінність у взаєминах ворожих сторін і за додержання досягнутих ними домовленостей.
Роздуми Гуго Гроція про те, що дозволено і чого не слід робити під час війни, цікаво поєднані з цікавими зауваженнями про позицію, якої слід додержуватись нейтральним країнам. Обов’язок цих країн полягає в утриманні від сприяння тому, хто веде несправедливу війну. В сумнівних випадках нейтральним державам рекомендовано надавати рівних послуг (окрім військової допомоги) обом сторонам.
Війна, за словами Великого голландця, несе “великі нещастя”. Тому коли нема впевненості у справедливості війни, що може розпалитися, треба “віддати перевагу мирові”.
Як вважає Гроцій, існує три способи запобігання війни. Суперечка, що готова перетворитися на війну, може бути, по-перше, вирішена за допомогою переговорів. По-друге, сторони можуть обрати третейського суддю. По-третє, спір можна розрішити за допомогою жеребу.
Навіть справедливі війни, заявляє Гроцій, треба починати обачно. Існують ситуції, за яких буває доцільно відмовитися від цих війн. Коли війна вже стала неминучою, то вона йде “заради укладення миру”.
Про мир Гроцій неодноразово говорить на протязі всього свого твору, закликаючи до запобігання війни “по мірі можливості”. “Закликаннями про дотримання сумлінності і миру” він закінчує своє дослідження.
3. Висновок
Підводячи підсумок, можна сказати, що діяльність видатного голландського науковця-юриста Гуго Гроція мала дуже велике значення для встановлення буржуазного, тобто прогресивного на той час ладу в європейських країнах, як і для нової історії Європи взагалі. Крім того, Гроція цілком заслужено вважають засновником науки міжнародного права, без якої нині неможливо уявити існування світової спільноти. Гроцій, який жив у час постійних жорстоких війн, що спустошували Західну Європу, вперше зробив спробу ввести війну в рамки права, і цю його заслугу також важко переоцінити. Гроцій перший юридично закріпив принципи посольської діяльності, що використовуються дотепер. Гроцій багато зробив, щоб припинити постійні чвари між європейськими народами і налагодити мирне співіснування держав на основі правових норм.
Список літератури:
Гуго Гроций. «О праве войны и мира», перевод с латинского. М.,1994.
«История дипломатии», том 1. М., 1959
Большая советская энциклопедия, том 7. М., 1972
Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. «История международного права». М., 1990.
