дому, полковники і вся старшина врадили, що не бути йому нараз без уряду, й постановили передати йому уряд генерального судді. До цього й гетьман легко прихилився й наказав пошукати в скарбівниці ліску суддівську, чорну, гебанову, просто у срібло оправлену: другого, чи третього дня, коли полковники і вся старшина перед службою божою до гетьмана на Гончарівку з’їхалися, і Кочубей теж туди прибув, толі несподівано дістав суддівський уряд від гетьмана і всієї старшини”.
Полковника і полкову старшину обирала полкова рада. Сотника і сотенну старшину – сотенна рада.
Але виборчий принцип не завжди чітко дотримувалися. Богдан Хмельницький мав такий авторитет, що міг самостійно призначати полковників. Пізніше його в цьому наслідували Петро Дорошенко, Многогрішний, Самойлович. Це робилося для підтримання суцільності війська.
Назначеному полковникові урочисто вручали відзнаки його влади. Полк збирався на просторому майдані з усіма полковими й сотенними прапорами. Потім приїздив гетьманський делегат з новим полковником, їх вітали хлібом-сіллю, грала полкова музика, похилялися прапори. Делегат повідомляв про призначення нового полковника, полковий писар відчитував гетьманський наказ. Потім делегат вручав полковникові пірнач, полкову корогву, значок і літаври; старшини укривали свого команданта шапками.
V. Військові ранги.
Військові ступені, чи ранги спочатку були невпорядковані. Робити висновки щодо впорядкування різних посад можна робити лише з розмірів платні. Під час час переговорів з церем у 1654 р. козаки прагнули встановити традиційні розміри платні. Виходячи з їх вимог можна скласти таку таблицю військових рангів:
Ступінь | Платня | Військова старшина | Полкова старшина | Сотенна старшина
I–– | гетьман––––
II | 1000 | писар––––
III | 400 | обозний,
осавул––––
IV | 300 | суддя | полковник––
V | 200–– | полковий осавул––
VI | 100 | судівський писар–– | Сотник
VII | 50 | бучужний,
гарматний хоружий | полковий писар, полковий хоружий––
VIII | 30–––– | сотенний хоружий, козак рядовий
З останніх років Гетьманщини зберігся повний поділ старшини на такі ранги:
Ранг | Військові посади | Артилерія | Цивільні посади | Охочекомонні полки
I | 1. Ген. обозний
II | 2. Ген. суддя
3. Ген. підскарбій
III | 5. Ген. осавул
6. Ген. хоружий
7. Ген. бунчучний | 4. Ген. писар
IV | 8. Полковник
V | 9. Бунчуковий
товариш | 10. Осавул ген.
артилерії
13. Полк. обозний | 11. Писар ген.
Суду
14. Старший
військ.
Канцелярист | 12. Полковник
VI | 15. Хоружий ген.
артилерії | 16. Полк. суддя | 17. Обозний
VII | 19. Полк. осавул
20. Полк.
хоружий | 18. Полк. писар
21. Військ.
перекладач
VIII | 22. Сотник | 24. Писар ген.
артилерії
27. Отаман ген.
артилерії | 25. Військ.
канцелярист | 23. Полк. писар
26. Полк. осавул
28. Полк.
хоружий
IX | 29. Значковий
товариш | 30. Осавул полк.
артилерії | 31. Городовий
отаман
33. Писар полк.
суду | 32. Сотник або
ротмистр
34. Жолдацький
капітан
X | 38. Сот. осавул
40. Сот. хоружий | 36. Писар полк.
артилерії
39. Хоружий
полк. артил.
41. Отаман полк.
артилерії | 35. Сот. писар
37. Полк.
канцелярист | 42. Сот. компа-
нійський
43. Жолдацький
капітан
XI | 44. Курінний
отаман | 45. Городничий
46. Сільський
отаман
XII | 47. Виборний
козак | 48. Жолдак
VI. Висновки.
Розглянувши організацію козацького війська ми можемо зробити певні висновки. По-перше козацьке військо дійсно було незалежним політсистемним утворенням, котре згодом набуло всіх ознак держави. Ми можемо назвати таку організацію демократичним устроєм, адже унікальність козацтва в тому, що початкова відсутність чіткого устрою не завадила створити міцну державу, де владу мав саме народ. Отож організація війська запорізського заслуговує уваги, адже вона є унікальною формою демократіїї, що довела своє право на існування на практиці.
VII. Список використаних джерел.
І. “Історія українського війська”, ред. Парцея М.П., Л. : “Світ”, 1992
ІІ. Аркас М.М. “Історія України-Русі”, К. : “Вища школа”, 1993
ІІІ. Орест Субтельний “Україна: історія”, К. : “Либідь”, 1993
