У 1985р. до влади в СРСР прийшов М.С.Горбачов і в країні розпочались процеси демократизації, гласності і перебудови. В цих умовах В.М.Чорноволу було надано дозвіл на повернення в Україну, і він оселився у Львові. Поступово проходить процес його адаптації до нових суспільно- політичних реалій. У 1987р. він відновив видання “Українського вісника”, а через рік ініціював перетворення УГГ в УГС, став автором багатьох її програмових документів, в тому числі “Декларації принципів УГС”. У 1988-1989рр. В.Чорновіл розгорнув активну боротьбу за повну реабілітацію жертв політичних репресій, ліквідацію “білих плям” в історії українського народу, надання дозволу легальної діяльності УГКЦ і УАПЦ. Водночас разом з І.Драчем, М.Горинем, В.Яворівським, Л.Танюком став одним з засновників Народного Руху України за перебудову.

Тим часом у 1990-1991рр. в УРСР посилився національно- визвольний рух, який значно радикалізувався і організаційно зміцнів. Спроби М.Горбачева і його команди реформувати радянське суспільство на засадах принципів демократії, політичного і економічного плюралізму виявилися неефективними і в кінцевому підсумку спричинилися до розпаду СРСР і створення нових незалежних держав. В цих умовах В`ячеслав Максимович Чорновіл разом з іншими діячами українського опозиційного руху розгорнув боротьбу за докорінну трансформацію існуючої політичної системи в напрямку демократії і ідейно- політичного розмаїття. На безперервних виборах 1990р. він був обраний народним депутатом Верховної Ради УРСР і депутатом Львівської обласної Ради, яку і очолив 4 квітня 1990р. Очолюючи демократичну владу Львівщини, В`ячеслав Максимович Чорновіл зініціював проведення цілої низки політичних, соціальних і економічних реформ, проводив активну роботу щодо підняття національної свідомості населення Львова і Львівської області, став одним з фундаторів модерної незалежної Української держави.