Розділ І

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Огляд джерельної основи

Успішний розвиток історичної науки в Україні значною мірою залежить від повноцінної джерелознавчої бази історичних досліджень. В процесі національно-державної розбудови суверенної України, духовного відродження українського народу, піднесення його історичної свідомості, гострою соціальною потребою стало вивчення історії України, позбавленої штучної політизації, заідеологізованості, кон’юнктурних спекуляцій.

Реалізація цього завдання є неможливою без ґрунтовного переосмислення усього історичного шляху українського народу, відображення історичних реалій в наявних джерелах, їх публікації та використання у вітчизняній історіографії. Це, певною мірою, відноситься й до періоду Другої світової війни, участі в ній українського народу, становища економічного, політичного та культурно-освітнього фактора в період 1941-1944 років.

Освітня політика нацистської влади, діяльність шкільних закладів в умовах “нового порядку” на території Західної України знайшли відображення в неопублікованих й опублікованих документах , періодичних матеріалах, мемуарах.

Недослідженість джерельної бази проблеми шкільництва досліджуваного періоду ставить перед вітчизняною наукою необхідність глибокого і всебічного вивчення його джерел. Заідеологізованість радянської історичної науки, відсутність значної частини опублікованих першоджерел, тенденційне використання доступних документів, їх підпорядкування заздалегідь задуманим концепціям не дозволяло об’єктивно, по науковому розкрити роль українських політичних чинників, педагогічних кадрів в навчально-виховному процесі шкіл та формуванні національної свідомості учнів.

Документи й матеріали, необхідні для одержання сукупності наукових фактів з даної проблеми, виявлені нами з допомогою загальноприйнятих джерелознавчих методів дослідження.

При вивченні нашої проблеми факти, оцінки та висновки з опублікованих праць автор піддала критичному аналізу, співставленню з іншими, насамперед, архівними документами.

Основні джерела дослідження, залежно від характеру інформації, що в них міститься, пропонуємо поділити на декілька типів, а саме: 1) документи і матеріали фондів центральних та обласних державних архівів; 2) збірники опублікованих документів і матеріалів; 3) матеріали тогочасної періодики; 4) спогади.

Складність об’єктивних умов, в яких проходить розвиток шкільництва в Західній Україні під час німецької окупації, призвели до того, що значана частина необхідних для отримання сукупності наукових фактів джерел безслідно втрачена, а ті, що збереглись, опинилися і різноманітних архівосховищах і бібліотеках.

Значна частина документів і матеріалів, закономірно, збереглася в Україні. Окремі неопубліковані архівні матеріали містяться в колишніх спец- фондах Центрального Державного архіву вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), Центрального Державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України) та Державних архівах Волинської (ДАВО), Івано-Франківської (ДАІФО), Львівської (ДАЛО), Рівненської (ДАРО) і Тернопільської (ДАТО) областей.

Суттєву допомогу при вивченні проблеми дослідження надали документи, які знаходяться в ЦДАВО України. Різноманітні за своєю класифікацією історичні джерела, що склали найбільший науковий інтерес для дисертанта, становили фонди: 3833 “Крайовий провід організації українських націоналістів на західноукраїнських землях” (опис 1, 2, 3), 3959 “Український Центральний Комітет” (описи 1, 2, 3) та 4620 “Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни” (описи 1, 3).

Не вдаючись до конкретного опису кожної справи, наведемо їх загальну характеристику. Так, найбільш вагомою часткою комплексу джерел з досліджуваної теми є документи фонду 3833 ЦДАВО України. В описі 1 фонду 3833 ЦДАВО України зібрані документи, що висвітлюють організаційні звіти про створення адміністративних націоналістичних установ в західних і деяких інших східних областях України [1-6], відображено звіти шкільних референтів про організацію культурно-освітньої роботи вчителів, відновлення товариства “Просвіта” та гуртка Взаїмної помочі українського вчительства [8, 9]. Серед документального матеріалу даного фонду знаходимо звернення митрополита А. Шептицького до духовенства з проханням допомогти в організації шкіл [7].

Особливу цінність складають освітні документи ОУН, які дали змогу розкрити теоретичні підвалини освітньої політики організації. Зауважимо, що ця проблема не набула належного висвітлення історичною наукою. Радянські історики, знаходячись під впливом догматичної ідеології, не могли припуститися жодної думки про якусь освітню політику ОУН, а зарубіжні науковці не піднімали цю тему через брак документів. Опрацьовані дисертантом джерела з історії організації дають розуміння основних завдань виховної діяльності українського націоналізму, напрямних навчально-виховної системи, напрацьованих ОУН. У документах викладено мету, зміст та структурні компоненти націоналістичної системи навчання та виховання [11-16]. Значну допомогу у вивченні проблеми надали окремі записи керівників освітніх відділів ОУН, де розроблена тематика, планування, методика подачі і засвоєння навчального матеріалу з українознавства, історії України, української літератури [23, 24].

Об’єктивному висвітленню проблеми надали документи про роботу ОУН з молоддю [22]. На юнацтво покладалися важливі завдання в роботі з учнями в школі та позаурочний час, праці в культурно-освітніх товариствах [27].

Значну частку джерел складають матеріали опису 2 фонду 3833, які допомогли висвітлити самоосвітній рух, ініційований ОУН, який керівництво організації розглядало як альтернативу навчанню шкільної молоді в національній школі в умовах війни, а також боротьбу з неграмотністю. Аналіз часопису “Самоосвітник” допоміг осягнути багатосторонність висвітлюваних у ньому навчальних дисциплін, започаткування редакцією часопису нових мистецьких рубрик, співробітництво із суміжними освітніми організаціями, українськими видавництвами. Збереглися плани праці самоосвітніх гуртків, які організувалися в селах при читальнях “Просвіти”, народних домах [29-32].

Для цілісного вивчення досліджуваної проблеми неабияке значення мають документи фонду 3959 “Український Центральний Комітет”. В описі 1 вказаного фонду є дані про структуру УЦК та роботу його відділів, зокрема шкільного, культурної праці та суспільної опіки, стенограми нарад та конференції, добірка “Вісник УЦК” [34-37].

Надзвичайно різноманітна інформація щодо організації навчання в народних школах та українських гімназіях Галичини зберігається в описі 2 фонду 3959. Це листи шкільної влади до Українських окружних комітетів про надання допомоги вчителям та учням, організацію учительських курсів, навчання релігії в народних школах [