Додаткові відомості про завдання української школи і педагогів в період німецької окупації несуть документи опису 3 [38-45], зокрема реферати шкільного відділу УЦК, де знаходимо статистичні дані про стан народного шкільництва в Галичині.

У колекції документів цього ж архіву з історії Великої Вітчизняної війни – фонд 4620, опис 3 – є матеріали Надзвичайної державної комісії, які містять акти, свідчення та дані про збитки, заподіяні окупаційною владою в Україні, в тому числі навчальним закладом, культурно-освітнім установам, пам’ятникам історії. У справах 286, 305, 312 опису 3 цього ж фонду знаходимо дані по західноукраїнських областях, відповідно Львівській, Станіславській, Тернопільській [47-49].

Глибоке вивчення та опрацювання різноманітного за своїм походженням спектру джерел, що містяться у фондах ЦДАВО України, дали можливість аналізувати та співставляти досліджувані нами проблеми з матеріалами іншого характеру.

Документальні матеріали, що висвітлюють стан освіти в Західній Україні знаходимо в ЦДАГО України. Нами проаналізовані документи і матеріали фондів 1 (описи 23, 70), 57 (опис 4) та 166 (опис 2). У фонді 1 “Центральний Комітет Комуністичної партії України” ЦДАГО України зібрані документи, що висвітлюють стан народної освіти з західноукраїнському регіоні, зокрема є відомості про завдані нацистами збитки закладам народної освіти [51-56].

Значний інтерес становлять матеріали фонду 57 “Колекція документів з історії Комуністичної партії України 1941-1945 років”. У розділі “Окупаційний режим на тимчасово захоплених територіях України” (опис 4) важливим для нашого дослідження є документи про ОУН-УПА, засади і методи здійснення окупаційної політики, ставлення нацистської влади до української національної еліти, розстановку політичних сил. Серед широкого спектру документації знаходимо листи А. Мельника до І. Ріббентропа та Г.Гіммлера з приводу приєднання Галичини до Генеральної Губернії, директиву райхскомісара України з питання народних шкіл та інститутів, звіт Національних зборів українців в Західній Україні від 30 червня 1941 р. [57, 58].

Додаткова інформація почерпнута нами з документів фонду 166 “Комісія з написання історії Великої Вітчизняної війни при АН Української РСР” (опису 2), яка дає можливість визначити місце і роль української інтелігенції у роботі навчальних закладів. У справі 73 опису 2 вказаного фонду є свідчення про сприяння УЦК в налагодженні діяльності закладів освіти і культури, а також про відносини В. Кубійовича з німецькою владою [59, 60].

Комплект документів ЦДАГО України дає можливість визначити головні напрямки та методи роботи окремих факторів у роботі народних шкіл та органів народної освіти у західноукраїнському регіоні.

Конкретний фактичний матеріал, що значно збагатив джерельну базу дисертаційного дослідження, відібрано також з ряду фондів державних архівів західних областей України. У Державному архіві Львівської області нами опрацьовані матеріали фондів Р-8, Р-24, Р-35.

Зокрема, в описі 2 фонду Р-8 “Школи Львівського і Самбірського округів дистрикту Галичина” даного архіву важливу для нас інформацію використовуємо з листування губернатора дистрикту Галичина з міськими шкільними відділами та іншими установами про умови прийому на навчання, зарплати вчителів [78, 79].

В описі 1 фонду 24 “Львівське окружне староство” містяться листи Українського допомогового комітету Львівського округу з проханням до влади заборонити використання шкіл під склади [76]. У фонді Р-35 “Губернаторство дистрикту Галичина у Львові” знаходимо циркуляри та розпорядження представників німецької адміністрації щодо встановлення окупаційного режиму в Західній Україні, а також свідчення про організацію шкільництва в досліджуваний період [77-91].

В державному архіві Івано-Франківської області нами опрацьовані два фонди, зокрема Р-38 і Р-56. В описах 1-4 фонду Р-38 “Станіславівська окружна шкільна рада дистрикту Галичина” інтерес для нас становлять навчальні плани народних шкіл, заяви про прийом та звільнення з роботи вчителів, свідчення про кількість учнів в школах [69-72]. В описі 1 фонду 56 знаходимо циркулярні розпорядження Коломийського окружного шкільного інспекторату про організацію навчання в школах на окупованій території Коломийського округу [73].

Додатковий фактичний матеріал для дисертаційного дослідження взятий з Державного архіву Тернопільської області. Нами опрацьований фонд Р-204 “Кременецький окружний шкільний інспекторат дистрикту Галичина”, де знаходимо статистичні дані про школи і кількість учнів в них, листування шкільного відділу з Православною Духовною Консисторією з питань викладання релігії в народних школах, а також розпорядження представників окупаційної влади про закриття шкіл на території Кременецького округу [94-104].

Вивчаючи фонд Р-22 “Рівненський гебітскомісаріат” Державного архіву Рівненської області, ми дізнаємося про стан народної освіти даної території, розміри заробітної плати вчителів [92, 93].

Багатий фактичний матеріал почерпнула дисертант у державному архіві Волинської області, де було опрацьовано матеріали фондів Р-1, Р-2, Р-25, Р-59, Р-87. Документи про відкриття вчительської семінарії, записи щодо вступу дітей на навчання в школи і гімназію, проведення курсів німецької мови, початок запису до початкових шкіл “дітей арійського походження” містяться в описі 1 фонду Р-1 “Луцька міська управа”[61]. В описах 1, 2 фонду Р-2 “Луцький обласний комісаріат” містяться таблиці годин для 1-4 класів народної школи, постанови про закриття шкіл і становище вчителів [62, 63]. Про матеріальні збитки, завдані окупантами школам Волині дізнаємося при вивченні опису 2 фонду Р-25 “Луцький міський Відділ народної освіти” [64]. Звіт про роботу шкіл Волинської області за 1943 р. знаходимо в описі 3 фонду Р-59 “Волинський обласний Відділ народної освіти” [65]. Додаткова інформація про організацію навчання в народних школах, звіти про стан шкільних будинків, проведення з’їзду вчителів Луцького району, а також заяви та акти вчителів про затвердження їх на посади зосереджені в описах 1,3 фонду Р-87 “Луцька обласна управа” [66-68].

Документи та матеріали вищеназваних архівних установ дають змогу з’ясувати