Щоб якомога правдивіше відтворити картини національного та культурно-освітнього життя воєнного періоду, автор звіряла пресові й архівні джерела із численними спогадами свідків і учасників тих подій. Своєрідний фактологічний матеріал знаходимо у працях І. Кедрина-Рудницького [224, 225], В. Яшана [238], В. Величковського [251], В. Витвицького [254], О.Домбровського [267].

Вирізняються багатством документальних матеріалів і ґрунтовним описом подій ситуацій, людських постатей цікаві спогади голови УЦК В.Кубійовича [226, 227, 228], голови УКК, а згодом заступника голови УЦК К.Паньківського [233, 234]. Зокрема, В. Кубійович у своїх працях, написаних на основі спогадів, намагається відтворити життя українців під час Другої світової війни на тій частині українських земель, що в 1939-1945 роках входили до складу Генеральної Губернії. Як голова УЦК, автор розкриває діяльність комітету, який був єдиною легальною українською установою в Генеральній Губернії, що діяла в умовах німецького окупаційного режиму.

Значний інтерес для нас становлять спогади К. Паньківського, який, певною мірою, розкриває проблему народної освіти в окупаційний період. Автор аналізує діяльність шкільних відділів, подає інформацію про мережу народних шкіл в Галичині та роботу українських вчителів.

Цінним джерелом для висвітлення деяких аспектів тогочасного історичного і культурного процесу стали опубліковані документи і матеріали, зокрема другий і третій том, багатотомного збірника документів і матеріалів, упорядкованого Т. Гунчаком і Р. Сельчаником [122], збірника “В боротьбі за Українську державу” [221], де мають місце спогади учасників Другої світової війни.

Співставлення спогадів з документами того періоду дозволило повніше розкрити ті аспекти теми, які були краще відомі їхнім авторам, але не були зафіксовані в документах.

Наблизитись до історичної істини, відтворити правдиву історію України можна тільки при дослідженні документів. Критичне використання, аналіз, синтез, співставлення та порівняння у дисертаційному дослідженні наявної історичної бази та обширного комплексу джерел, опрацьованих автором у ряді архівів та бібліотек, дозволили об’єктивно підійти до розгляду проблеми освіти західноукраїнського регіону під час німецької окупації.

Здійснений огляд джерельної основи показує, що поглиблене вивчення джерельної бази, розробка джерелознавчих аспектів дисертаційного дослідження, зокрема встановлення окупаційного режиму в Західній Україні, здійснення навчально-виховного процесу шкіл в умовах окупації, створить передумови для об’єктивного висвітлення важливих сторінок історії України.

Таким чином, підсумовуючи стан джерелознавчого вивчення проблеми шкільництва на західноукраїнських територіях у 1941-1944 рр., можна констатувати, що вона й сьогодні не втратила своєї наукової та практичної актуальності.

В сучасній українській історіографії поки що відсутні спеціальні узагальнюючі праці, де було б цілісно вивчено проблему шкільництва досліджуваних періоду і території. Джерельна основа нашої теми досить вагома, однак у цьому комплексі нерівномірно представлено документи щодо освітньої політики нацистського режиму, а значна частина архівних документів залишається неопублікованою.