Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський університет ім. В. Стефаника

Історичний факультет

Кафедра історії України

Історія с. Велика Кам’янка

Дипломна робота

Студентки V курсу

Групи І-51

Мокрицької О. С.

Науковий керівник:

Гаврилів Б. М.

Івано-Франківськ

2003 р.

Зміст

Вступ .

Розділ І. Історіографія проблеми

Розділ ІI. Виникнення населенного пункту. Перша письмова згадка, походження топонімічних назв

Розділ IІI . Сторінки історії с. Велика Кам’янка до XV-XIX ст. Участь жителів села в ОУН-УПА.

Розділ IV. Соціально-економічний розвиток с. Велика Кам’янка (ХІХ-ХХ ст.)

Розділ V. Культура с. Велика Кам’янка (кін. ХІХ-ХХ ст.):

а) зацікавлення старожитностями;

б) церковне життя;

в) розвиток шкільництва;

Висновки.

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

Село,

Село і серце одпочине,

Село,

Село на нашій Україні,

Неначе писанка село.

Т.Шевченко

Вступ.

Розпочинаючи цю розповідь про село Велику Кам’янку, ми можемо згадати про слова Івана Франка, який згадує про свою рідну землю з великою шаною і любов’ю.

Ці слова відносяться до кожного, кого виколисало і випровадило в світ село.

Село дало Україні Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Василя Стефаника, та багато інших визначних українських поетів і письменників. Увесь наш Коломийський район славиться значними селами містечкової цивілізації.

Село – основа нашої хліборобської ментальності, наша нелегка історія і надія на краще майбутнє.

Нинішнє село має неабияку історію. Цей нарис – це історична розвідка про село Велику Кам’янку. Маємо поставити собі прості, як світ, і складні, як світ питання: “Що я знаю про свій край, про рідний куток?”. “Звідки я родом?” “Звідкіля тягнеться мій рід і хто були ті далекі предки?”. “А як звучали в моєму селі колискові пісні, гаївки, весільні пісні, як забавлялись мої дідусь та бабуся?” “А хто зробив славу моєму селу і моєму роду?”.

У молодого покоління треба пробуджувати зацікавлення далекими завершеннями і боріннями, переповідувати молоді про чари, страждання і надії рідної землі. Незабутні з дитинства мальовничі пахощі розквітлих ланів, незамулені джерела, вроджена мудрість наших людей – ось що чарує нас, справжніх українців.

Ми не перші і не останні і є лише містком між минулим і майбутнім і після нас, є надія, залишиться не самий прах, а й добра пам’ять, якщо творитимемо добро для людей, якщо зуміємо прислужитися своєму роду, рідному селу.

Історія людини, роду, села – є частиною великої Історії нашого українського народу. Маємо глибше вивчати свою історію, щоб зрозуміти, чому вона така трагічна. Жоден історичний народ не має і десятої частини такої жорстокої і сумної історії. Проте є велика надія, що цього разу наша самостійність і незалежність назавжди.

В наш час, час молодої і незалежної держави перед нашим народом постали нові проблеми та питання державотворення.

Скільки часу наш народ мріяв про це, скільки кращих синів і дочок віддали своє життя, щоб збудувати свою незалежну державу.

Для народу його історія є тим, чим є коріння для дерева. Якщо підрубати коріння дерева – воно висохне і пропаде. Якщо не позбавити народ його історії або ще гірше, показати її викривленою, сфальсифікувати факти – народ поступово стане етнографічною масою і зникне з лиця землі. Час, коли в нас панувала думка, що все головне відбувалось десь “там”, а не тут, у нас минув. Тепер ми повинні робити відлік цього часу від себе. Перед нашою наукою постало завдання вивчати свою культуру, менталітет нашого народу, його роль в історичному житті людства. Безперечно, що не знаючи історії минулого свого народу, свого краю, села чи свого роду – не можна науково продумано прогнозувати його прийдешність.

Наша історична наука, захопившись дослідженнями загальноісторичного розвитку, тривалий час не звертала уваги на ті незначні на перший погляд сторінки минулого, що насправді було важелем історичного розвитку.

Тепер перед нами стоїть завдання вивчити всі білі плями в житті нашого народу. Це потрібно Україні, її майбутньому. Саме зараз з’явилася можливість об’єктивно вивчити історію свого краю.

Так склалось, що село з багатющими українськими традиціями та багатовіковою історією досі не має свого літопису. Цим і пояснюється вибір теми дипломної роботи - “Історія села Велика Кам’янка”, Коломийського району, Івано-Франківської області.

При написанні роботи ставилась мета – на основі археологічних джерел, наукової літератури, спогадів та інших матеріалів, висвітлити історію села з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. Наукового дослідження з історії села Велика Кам’янка дотепер не було. Лише в “Історії міст і сіл УРСР” в темі “Івано-Франківська область” про історію села вміщена невеличка стаття. Таким чином дане дослідження є першою спробою в цьому плані і викликає певний інтерес серед жителів нашої області, району і насамперед корінних жителів села.

Історія села в подальшій роботі висвітлюється в п’яти розділах. Розділ І висвітлює історіографію проблеми. Розділ ІІ охоплює період від найдавніших часів, Розділ ІІІ – охоплює період історії села доXIX ст., виникнення перших культурно-освітніх товариств, Розділ ІV розповідає, про соціально-економічний розвиток села в період І і ІІ світових воєн, Розділ V розповідає, про культурне життя.

Використання матеріалів місцевої історії дасть можливість зрозуміти суть загальних понять та історію України в цілому.

Тепер, коли відбувається великий злам у свідомості нашого народу, ми зобов’язані ретельно збирати матеріали і об’єктивно неупереджено писати його історію.

Актуальність теми: дослідження історії населеного пункту від найдавніших часів і до сьогоднішнього дня являється досить корисними і необхідними.

Актуальною дана проблематика залишається і з таких наступних міркувань: український народ, перебуваючи тривалий час під гнітом різних завойовників, а особливо населення села Велика Кам’янка увібрало в себе велику