Як відомо у XIV-XV ст. Прикарпаття було густонаселеним краєм з добре розвиненим землеробством, скотарством, обробкою деревини. Про основи феодальних відносин на галицькій землі основні відомості нам дає праця “З історії” Західно-українських земель. Випуск 2., 1993 р.

Велике місце у дослідженні відіграла праця найкращого знавця історії нашого краю, історика В. Грабовецького. “Нариси історії Прикарпаття”. Івано-Франківськ, 1994 р. Т. 5. В цій праці ми можемо детально ознайомитися з історією Галичини і Прикарпаття у XV-XVIII ст. Розповідається про адміністративно-територійальний поділ Галичини, про так звані “голодні роки”, про міста і містечка, які існували у цей період та ін.

Важливе місце в дослідженнях населеного пункту посідає праця Василенка Б. А., Коноплі В. М. “Работы в Прикарпатье” // Археологические открытия, 1985 г. М., 1987. і робота самого Василенка Б. А. “Исследования в Івано-Франковской области” // Археологические открытия 1985 г., М., 1987 . Ці праці дають змогу ознайомитися із археологічними розповідями, які проводилися на теренах нашого краю.

Значну кількість архівних матеріалів і опублікованих міститься про ІІ світову війну, про формування ОУН-УПА, про окремі загони, що діяли на території с. Велика Кам’янка.

Стаття Григорович Л. “Варфоломіївська ніч Великої Кам’янки” // Вільний голос. 2003., 28 лютого, говорить про те, як 145 родин села стали жертвами колективізації 11 лютого 1949 р., як жителі села чинили опір, але нічого вдіяти не змогли і їх тоді погнали у неблизький Красноярський край.

У роки ІІ Світової війни 350 жителів села брали участь у бойових діях, з них 9 у штурмі Берліну. 122 жителі села загинули, 180 жителів села вивезено на примусові роботи.

На той час у Західній Україні діяли організовані і згуртовані у боротьбі проти німців десятки тисяч повстанців, вояків Української Повстанської Армії.

У книзі “Реабілітовані історією”. – Івано-Франківська область / під ред. Томенчука Б. І. Івано-Франківськ, 2000 р. дається поіменний список людей, які брали участь у роботі ОУН-УПА і допомагали їм харчуванням по населеному пункту Фатовець і Велика Кам’янка.

“Книга пам’яті України: Івано-Франківська область” Т. 1., видана у Львові у 1998 р. містить список воїнів, що брали участь у ІІ світовій війні і загинули в боях. Тут дається прізвище, рік народження, національність, коли мобілізований, хто по службі, коли помер і був похований.

Окремі відомості про діяльність загонів ОУН-УПА містять особисті розповіді людей, які були членами цієї організації. Наприклад, у статті М. Томащук “Калина”, що надрукована у газеті Криця, 2001 р., 24 сепрня, розповідається про зв’язкову ОУН-УПА з Великої Кам’янки М. Вівчарук, про те, як вона почала проводити свою підпільну роботу. Згадується також і про вже існуючу на той час у селі підпільну націоналістичну групу, керівником якої був Дмитро Харук // /Масим/. “Калина” це був її псевдонім.

Інший учасник УПА з Великої Кам’янки Володимир Войнович, у статті “Уміли катувати визволитеі, але народ скорити не змогли”, що надрукована у // “Вісник Коломиї” 1992 р. ч. 2. розповідає про те, як він потрапив у полон, як його катували і зробили калікою і як після закінчення війни він повертався додому.

У статті Тимінського Б. “Трагедія хутора Чистяк” // Червоний прапор, 1970 р., 23 жовтня розповідається про тематичний вечір “Ніхто не забутий, ніщо не забуте”. Присвячений пам’яті загиблих односельчан від рук українських буржуазних націоналістів, в с. Велика Кам’янка, Коломийського району. Всього від рук рідних запроданців загинуло більше 100 жителів села.

Значна кількість матеріалів стосується і соціально-економічного розвитку с. Велика Кам’янка, в основному розвитку господарського життя від найдавніших часів і до сьогодення.

Дані про розвиток колгоспного будівництва нам дає стаття: “В селі Велика Кам’янка відновлено колгосп” // Ленінська зоря – 1948 р., 5 вересня. Стаття Пожоджука В. “Велика Кам’янка громадою сильна” // Галичина. 1996 р., 26 листопада.

Соціальний розвиток села представлений амбулаторією і добре об лаштованими дорогами. У статті “День Вільного голосу у Великій Кам’янці” // Вільний голос. – 2002 р., 25 листопада, говориться про заснування “Каплиці св. Ольги та Володимира, яка збудована і освячена 28 липня 1999 р.

Велику кількість літератури, присвячено і культурному розвитку села. Культура почала зароджуватися ще в глибоку давнину. Цікавим було зацікавлення старожитностями. Про храми села говориться в Шематизмі єпархії Станіславської за 1935 р.

Окремі дідичі створили домашні музеї збирають різні колекції. Так, граф Калиновський, який мав маєток у с. Велика Камянка у своєму дворі встановив на постаменіт язичницьку скульптуру, на якій було зображено якихось двох болів. Дослідник Покуття Войціцький бачив цього ідола ще у 1832 р. і вважав, що це зображення Леля і Попеля. Інші дослідники, зокрема, А. Кірса, вважав, що на скульптурі Дажбог і Лада. Цікавий матеріал про ці скульптури міститься у праці Пушика С. “Баби кам’яні”// Енциклопедія Коломийщини. Т. 2, 1998 р.

Найдавнішу згадку про храми села відносять до 1764 р., яку можна знайти і у Тематизмі королівства Галіції і Лодомерії за 1914 р.

Освітнє життя с. Велика Кам’янка висвітлене і згадується ще у документах за 1860 р. про існування школи згадується також і у Шематизмі єпархії Станіславської за 1900 р. Є дані про стан роботи по ліквідації неграмотності і малограмотності серед дорослого населення станом на 1-2 грудня 1952 р. Про сучасну Великокам’янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів розповідається у статті: “День Вільного голосу у Великій Кам’янці” // Вільний голос. 2002 р.