Дещо інші відомості про культурне життя с. Велика Кам’янка містяться у газеті “Червоний прапор”, за 1966 р., 9 квітня. В цій статті автор – Пастернак М. розповідає про певні успіхи у розвитку культури, про початок будівництва нового будинку культури. Автор відзначає, що ці досягнення будуть мати великий успіх у майбутньому будівництві села.

Сав’юк З. у праці “Покуття краєм рідним зветься”, що надрукована у // Покуття за 1996 р. розповідає про всі населені пункти цього краю, описує їх місцевість, місце розташування, географічні умови. Заселення. Подібні відомості містяться праці Федоріва Р. Енциклопедія Покуття, що надрукована в // Дзвін, за 1999 р., № 1.

Про історію Українських Січових Стрільців, ми можемо довідатись із праці Якимовича Б. З історії Українських Січових Стрільців у // Пам’ятки Галичини, 1999 р. Тут розповідається про основні пам’ятки Українських Січових Стрільців: могили, пам’ятники, кургани, які були побудовані на території сіл Коломийського району. Пам’ятки автор описує досить детально: з чого зроблені, яка висота, який надпис. Де розташована та ін.

У праці П. Мірчука “Українська Повстанська Армія” вміщені документи і матеріали. За якими можна ознайомитися з діяльністю УПА в різних регіонах.

Про утворення назв сіл розповідає у своїй статті Кушнірчук В., яка вміщена в газеті Червоний прапор, 1981 р., 4 квітня. Детально ознайомитися з відомими людьми с. Велика Кам’янка нам дає стаття Михайлишина М.: Молодіє село, вміщена в газеті “Червоний прапор”,1986 р., 23 вересня.

Загальні відомості про с. Велику Кам’янку, час утворення, місце розташування містяться в “Історії міст і сіл Української РСР”. В 26 Т., яка вийшла в Києві у 1971 р., певні дані містяться в “Енциклопедії” Коломийщини, Філадельфія, 1988 р.

Головацький Я. у книзі “Об исследовании памятников русской старины Галичины и Буковины”, М., 1869. Т. 1 розповідає про церкву і згадує про ікони, які розташовані у церкві с. Велика Кам’янка.

Отже, історіографічна база джерел і літератури по історії с. Велика Кам’янка є досить значною і потребує подальшого наукового дослідження.

Розділ ІІ. Виникнення населеного пункту.

Перша письмова згадка. Походження

топонімічних назв

Село Велика Кам’янка, що на Коломийщині, розкинулося на семи пагорбах, обабіч шосейної дороги, що біжить до Обертина на відстані 14 км від районного центру [38, с. 338]. З південного заходу село оточує ліс, що тягнеться до Коршева, за 3,5 км. від залізничної станції Годи-Турка. Село має цікаве історичне минуле.

Територія села Велика Кам’янка було заселено ще в бронзовий вік, про що свідчать знахідки, що були знайдені в селі: 12 браслетів, 2 сокири, поганська статуя. Вони були зроблені з бронзи.

У середині XIX ст. в околицях села знайдено скарб, що складався з 18 бронзових виробів [15, с.110]. У другому кургані на могильнику поблизу села знайдено червону глиняну урну з попелом, з вузькою шийкою, високо піднятими ручками [16, с.14]. Ці знахідки відносяться до провінційно-римських виробів, які побутували після середини IV століття нашої ери. Подібні амфори були знайдені в Ольвії. Це дає можливість віднести знахідки з Великої Кам’янки до ІІ – IV ст. н.е. В 1826 році було знайдено тілопальне поховання ІІІ ст. н.е.

У 1926 р. у кургані відкрито урнове поховання, де знаходились кальциновані кістки з двосічним мечем, ум боном, 2-а шпорами і наконечником списа [28, с. 90].

Відомий скарб з села Велика Кам’янка зберігається у Львівському історичному музеї м. Краків (Польща) [15, 110]. У 1926 році у кургані відкрито урнове поховання, де знаходились кальциновані кістки з двосічним мечем, ум боном, 2 – а шпорами, наконечником списа [28, с. 90].

Цікавими виявилися результати розкопок, проведених Василенком В. (1985, 1989) і Б. Томенчуком (1989р.). В різних містах було знайдено залишки трипільської культури шнурової кераміки, комарівської культури, поселення давньої Русі.

В урочищі Шаганівка було поселення, про що свідчать дані М.Смішко. Розкопано 20 курганів. Схожі поселення були виявлені і в урочищі Жолоби В.Василенком в 1968 році [22, с. 314]. Це свідчить про значний розвиток археологічних досліджень на території села Велика Кам’янка.

У 1840 р. у Львові опубліковано збірник польською мовою “Старожитності галицькі”, де в окремій статті говорилося про залізні предмети. Залізні предмети зброї були виявлені у 1826 р., у могилі серед лісу, під час прокладання нової дороги з Коломиї до с. Велика Кам’янка. Автор дає графічні ілюстрації знахідки” [15, с. 26].

Перша письмова згадка про Велику Кам’янку відноситься до XV ст., а точніше до 1416 р. [18, с. 66], за одними джерелами, а за іншими до 1475 р. [16, с. 184] і входила до складу Коломийського повіту на 1 жовтня 1929 року [14, с. 230].

В народі село Велика Кам’янка вимовлялося “Велика Камнінка”. В давнину село називалось Кам’яне. Вважають, що назва села походить від власника села Немірка Зкамйонека або Камйонека. Однак із переказів місцевих жителів Зваричука Ілька Михайловича, Прусака Микити Васильовича, Барщука Федора Дмитровича відомо, що на одному із пагорбів села колись було містечко, яке було побудоване із каменю. Даних про зруйнування містечка немає. Може тому, що воно було побудоване з каменю, походить і назва Кам’янка. З часом, коли село розрослось і до нього було приєднано такі околиці як Горби, Пологи, Сухарів, Болота, Під’яблінки, Пеньки та інші, до нього було додано назву Велика.

Через село