людяності, національної гідності, духовності й поваги до інших народів, їх куль-тури, історії.
3 другої половини XVIII ст. Києво-Могилянська академія після заснування університетів у Харкові й Москві почала втрачати пріоритетне становище єдиної вищої школи, хоча продовжувала гідно підтримувати свої досягнення й традиції. Прихильники Академії роблять непоодинокі спроби перетворити її на університет, тобто відкрити додаткові факультети, зокрема правничий, медичний, математичний тощо. Але, незважаючи на всі прохання й переконання у необхідності цього акту, добитися згоди й матеріальної підтримки від Катерини II та її вінценосних наступників не вдалося. Проводячи ворожу політику щодо України, спрямовану на знищення бодай будь-яких ознак її автономії й історичної пам'яті, позбавляючи її таких демократичних національних надбань, як гетьманство, Запорозька Січ, козацький адміністративний устрій, російський царизм знищив і Києво-Могилянську академію — осередок української осві-ти, культури й ментальності. За розпорядженням уряду, указом Синоду від 14.08. 1817 р. Академію було закрито.
Література
Алексієвець Л. М. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України і зарубіжних країн (XVI—XVIII ст.).— Тернопіль: Збруч, 1999.— 263 с.
АнАрущенко М. В. Парнас віршотвірний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст.— К.: "Українська книга", 1999.— 208 с.
Аскоченский В. И. Киев с древнейшим его училищем Академиею: В 2 ч.— К.: Унив. тип., 1856.
Брюховецький В. Світильник духовності // Кур'єр ЮНЕСКО.—1996.— № 5.
Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники.— К.: Тип. Н. Т. КорчакНовицкого, 1883—1885.
Горбенко Є. Київська академія. Архітектурний нарис.— К., 1995.
Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков.— К., 1997.
Микитась В. Давньоухраїнські студенти і професори.— К.: Абрис, 1994.
Нічик В. М, Хижняк 3. I. Києво-Могилянська академія та українськонімецькі культурні зв'язки // Наукові записки НаУКМА.— Т. 18. Історичні науки.— К.: Видавн. дім "КМ Academia", 2000.
Острозька академія XVI—XVIII ст. Енциклопедичне видання.— Острог, 1997.
Роль КМА в культурному єднанні слов'янських народів. 36. наук. праць.— К.: Наукова думка, 1998.
Семчишин М. Тисяча років української культури.— НьюЙорк —ПарижСідней—Торонто, 1985.
Тітов Хв. Стара вища освіта в Київській Україні XVI — поч. XIX в — К * Друк УАН, 1924.— 433 с.
Феномен Петра Могили. Біографія, діяльність, позиція.— К., 1996.
Хижняк 3. I. Києво-Могилянська академія.— К.: "Вища школа", 1981; К., 1988.
Хижняк 3. I. Києво-Могилянська академія. Суспільнополітичні й ідеологічні передумови виникнення вищої освіти в Україні.— К.: Тво "Знання" України, 1991.
Хижняк 3. I. Києво-Могилянська академія. Правовий статус (1615—1819) // Наукові записки НаУКМА.— Т. 3. Історія.— К.: Видавн. дім "КМ Academia", 1998.
SydorenkoA. The Kievan academy in seventeenth century.— Ottawa, The University of Ottawa Press, 1997 (University of Ottawa Ukrainian Studies, № 1).