Богдан Хмельницьки – син українського шляхтича Михайла, що був урядником у Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий ху
Івано-Франківський державний
аграрний коледж
Реферат
на тему:
“Гетьман Богдан Хмельницький”
студентки групи 12-ф
Бубни Ольги В.
Івано-Франківськ, 2002
Богдан Хмельницький – син українського шляхтича Михайла, що був урядником у Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Богдан вчився у школах Києва, Ярославі, у Львові, а потім ще молодим вступив до козацького війська. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Цицорою (1620 р.) боровся поруч свого батька. Батько загинув у тій битві, а молодий Богдан попав у турецьку неволю, де пробув два роки.
Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська. По невдалому козацькому повстанні в 1638 р. Хмельницький жив постійно в Чигирині, або в своєму хуторі Суботів, що успадкував від батька. Чигиринський староста та урядники не довіряли йому і боялися. Найбільше зненавидів Богдана Чигиринський підстароста Чаплинський. Коли в 1647 році Хмельницький з сотнею козаків рушив в похід у степ, Чаплинський напав на Суботів пограбував цілий хутір і побив наймолодшого сина Хмельницького так важко, що хлопець невдовзі помер. Хмельницький подав на Чаплинського в суд, але суд розсудив не справедливо. Тоді Богдан поїхав на скаргу до польського короля Володислава ІV у Варшаву, та король сказав, що він безсилий проти шляхти.
Тоді Богдан Хмельницький сам вирішив помститися за свою кривду і за кривди свого народу, не тільки Чаплинському, але й усім подібним панам. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків і розказав про свою кривду й кривду всього народу. Він промовив до козаків так сердечно, що вони вибрали його гетьманом і закликали його, щоб він вів їх до боротьби. Хмельницький домовився з татарами про допомогу, й весною 1648 р. Рушив проти польського війська і всієї шляхти. Коли тільки по Україні пішла чутка, що Хмельницький збирає сили проти польських панів, усі, молоді і старі почали приставати до козаків.
Під Жовтими Водами розбив військо Стефана Потоцького, а його самого взяли в полон. Під Корсунем розбив головні сили польської армії і взяв до полону обидвох воєначальників Миколу Потоцького і Калиновського.
Після двох великих битв піднялися повстання по всій Україні, по обидва боки Дніпра. Пани і орендатори зачавши про те, що сталось коло Жовтих Вод і Корсуня, самі почали втікати з України так, що того літа Україна очистилась від чужинців. Утік навіть князь Ярема Вишневецький найжорстокіший ворог козаків.
Під Пилявцями заступили дорогу свіжі польські війська. Та як козаки несподівано напали на табір, то провідники втекли перші, а за ними військо, козаки забрали все добро польського табору. З – під Пилявців польські війська відступили аж до Галичини.
За польськими військами рушили в Галичину й козаки, а тоді піднялись повстання і в Галичині. Гетьман Хмельницький вирішив що король покарає шляхту й не дозволить знущатися над Україною і тому відступив з козаками за Збруч. Він гадав, що польські війська уже не рушать на Україну, але весною 1649 року вони таки вирушили на Україну. Хмельницький заступив їм дорогу під Збаражем і оточив їх та мало не взяв короля в полон. Під зборов ом підписали угоду, що Україна по річку Случ вільна держава, а Хмельницький її гетьман.
Хмельницький обрав собі за столицю Чигирин і звідти почав зводити лад по цілій Україні. Вся Європа довідалась, що Україна вільна держава, і різні держави почали висилати своїх послів до гетьмана, щоб встановити з Україною приязні взаємини.
Та незабаром виявилось, що Польща таки не зреклась України й готує новий похід. У 1651 році почалася знову війна, відбулась страшна битва під Берестечком, де через зраду татар козаки зазнали важких втрат.
По тій невдалій битві Хмельницький був вимушений підписати нову умова в місті Біла Церква. Ця умова давала право козакам жити лише на Київщині, а вся Україна знову мала бути польською провінцією. В1652 році Хмельницький знову рушив у похід і вщент розбив польське військо під горою Батіг, коло міста Ладижина.
По битві під Батогом Україна знову стала вільною, але Хмельницький знав, що незабаром Польща вдарить наново, а козацьке військо було ослаблене, що вже б не змогло боротися. Тому гетьман вирішив укласти союз з Московщиною. Московський цар згодився взяти Україну під опікуй присягав, що Україна незабаром буде незалежною, а тільки козаки присягнуть на вірність цареві. У 1654 році у Переяславі Хмельницький підписав союз з Москвою. Однак Москва виявилась хитріша ніж всі інші розпорядники. Московські війська прийшли на Україну й почали осідати по домах і почали будувати у Києві собі твердиню. У 1655 році москалі пішли разом з козаками на Польщу, та московські генерали займали землі на царське ім’я. З того було видно, що Москва хоче Україну поневолити, землі забрати під свою опіку, скасувати всі козацькі вольності, а українських селян закріпачити.
Крім того і цар зрадив гетьмана бо почав переговори з Польщою і дійшли згоди, що польські війська знову рушили на Україну. Тоді гетьман вирішив, ще раз повстати проти Польщі та Москви. Він послав своїх послів до Швеції, Туреччини, Молдавії й Угорщини, щоб здобути в них допомогу. Деякі держави обіцяли допомогти і може гетьманові вдалося врятувати Україну, але він сильно захворів і 8 березня