Шляхом парламентської боротьби на основі законів окупаційної держави не можливо побудувати власної державності. Тому, в перші роки діяльності ОУН на західно-українських землях серед провідних членів ОУН, зокрема, Євгена Коновальця та тогочасного українського націоналістичного студентства зароджується концепція “парламентської революції”, яку згодом ОУН вирішила організовувати і провадити в життя.

Постійна або перманентна революція на українських землях мала б полягати в політичному усвідомленні мас народних з допомогою чіткого вказування остаточної мети – відновлення УССД; організовуванні щораз нових виступів проти окупанта; поширенні організаційної мережі керівної політичної організації, що мала бути провідником цієї революції; у безупинному підсилюванні кипіння народних мас аж до того ступеня, коли воно прорветься всенародним повстанням. І це не мала бути поетапна революція (проти її поетапності негативно висловлювався, зокрема Ярослав Стецько) і не відірвані бойові виступи, а – чітка, послідовна і цілеспрямована боротьба.[[ ]4) Стецько Я. Українська визвольна концепція, Видання ОУН, 1987 – т.1 – с.239 ]4)

Боротьба ОУН за відновлення УССД.

Свою державницьку концепцію ОУН будувала, виходячи з того, що основна більшість українських земель була окупована Польщею і СРСР. Тому українські націоналісти не визнавали тих міжнародних актів і договорів, що сприяли розірванню українських земель і ліквідували українську державність. Цю позицію ОУН стверджують Постанови І Великого Збору (1929р.). будівництво соборної незалежної України мало завершитись повним визнанням режимів шляхом підготовки національної революції на всіх українських землях.

ОУН намагалася стимулювати в українському суспільстві стан “постійного революційного бродіння”, дух протесту проти властей. Починаючи з 1930 року ОУН організовує акції саботажу проти польського режиму, здійснює напади на державні польські установи, терористичні акти. У перших роках свого існування ОУН здійснила понад 60 атентатів. Декалог Українського Націоналіста наголошував: Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.” Особливого розголосу набули замахи на польських посадових осіб, зокрема, вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького і директора української гімназії І.Бабія. З 18 листопада 1935 року по 13 січня 1936року тривав Варшавський процес 12 членів ОУН, звинувачених у вбивстві Б.Перацького. Степан Бандера,55) Автобіографія) Микола Лебідь66) Автобіографія) і деякі інші були засуджені на смертну кару, пізніше вирок змінено довічним ув’язненням. Через деякий час члени ОУН їх визволили.

Новим етапом в боротьбі ОУН за українську державність став кінець 30-х та 40-і роки. Саме на цей час припадають дві спроби відновлення УССД. Перша з них була здійснена восени 1938- весною 1939 років.

Внаслідок мюнхенської угоди 1938 року уряд Чехословацької республіки змушений був реорганізувати країну на федеративних засадах. 11 жовтня уряд ЧСР дозволив, на прохання закарпатських українських організацій, сформувати в Закарпатті автономну адміністрацію. Спочатку її очолили русофіли на чолі з А.Бродієм,77) Автобіографія) проте вони швидко дискретували (А.Бродій був звинувачений у співробітництві з угорською розвідкою і в прагненні приєднати край до Угорщини). Новий уряд, очолений Августином Волошином, взявся до активної державотворчої діяльності на основі теорії інтегрального націоналізму (інтегральний націоналізм проповідував Дмитро Донцов).88) Автобіографія) У краї було заборонено діяльність всіх політичних партій, крім Українського національного об’єднання УНО). Вибори у січні 1939 року були фальсифіковані, в результаті було оголошено, що за УНО проголосувало 86 виборців.

15 березня 1939 року у приміщенні гімназії міста Хуста зібрався Сейм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність, прийнято прапор, гімн і герб нової держави. Президентом Карпатської України став Августи Волошин, а прем’єром – Ю. Ревай. У обороні Карпатської України велику участь відігравала Українська національна оборона, з часом реформована в Карпатську Січ. Карпатська Січ була напіввійськовим об’єднанням, сформованим з місцевих молодих українських патріотів та оунівців і налічувала від 10 до 15 тисяч чоловік. В штабі Карпатської Січі працювали визначні діячі ОУН: Роман Шухевич, Михайло Колодзінський, Зенон Коссек (два останні загинули від рук угорських окупантів 19 березня 1939 року).

Проте 14 березня 1939 року, за таємною угодою з Гітлером, на Закарпаття рушили численні угорські війська. Карпатська Січ чинила відчайдушний опір, проте сили були нерівні. До 18 березня вся територія краю була окупована. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії, де заключив договір про співпрацю з ОУН. Карпатська Україна проіснувала лише декілька днів, проте залишила свій слід у боротьбі за національну державність.

Друга спроба відновлення Української Держави припадає на період початку радянсько-німецької війни. На цей період припадає ще й розкол націоналістичних сил. У серпні 1939 року у Римі відбувся ІІ Великий Збір ОУН, на якому переважали прихильники Андрія Мельника.99) Автобіографія) Його було проголошено Головою Проводу “вождем української нації”. Фракція Андрія Мельника (Барановський, Сушко, Сціборський) орієнтувались на нацистську Німеччину. Молоді радикали – Степан Бандера, Ярослав Стецько, Роман Шухевич – та більшість осередків ОУН на західноукраїнських землях не визнавали рішень ІІ Великого Збору, відмовлялись від орієнтації лише на Німеччину, вимагали від Проводу створити підпільну армію і боротися з будь-якою державою, що стане на заваді української державності.

Понад півмільйона українців Холмщини і Лемківщини в умовах німецької окупації, тому що ці землі за пактом Ріббентропа – Молотова відійшли до Генерального губернаторства. Сюди в 39-40 рр. Втекли десятки тисяч політичних біженців, щоб уникнути терору НКВС. Німецька адміністрація дозволила утворити у Кракові Український центральний комітет (УЦК), очолюваний відомим вченим Володимиром Кубійовичем, що займався освітньо-культурними та соціальними справами, але був фактично під