У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


вказівках (травень 1941 року) ОУН наголошує, що “будування державної влади на монопартійному принципі від самого початку для української державності було шкідливе...”[[10]16) ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929-55р. ЗЧ ОУН, 1955 – ч.1 – С.54.10]16) Вже на ІІІ Надзвичайному Зборі з’являються виразні демократичні тенденції: “В Українській Державі народна влада спрямовує всі ресурси на побудову демократичного державного порядку”. ОУН (б) також виступає за свободу політичних і громадських організацій.[[10]17) Вказана праця С.10810]17)

Положення Тимчасового устрою УГВР, Платформи і Універсалу УГВР визначили такі демократичні атрибути майбутньої Української Держави: інститут президентства, розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову, порядок їх формування та взаємодії.

Важливе значення ОУН приділила й місцевому самоврядуванню. Саме воно мало стати основою адміністративного устрою майбутньої УССД. Ярослав Стецько наголошував, що “зміст української держави – самодіяльність і самоуправління, а не механічна централізація”. Згідно з рішенням І Великого Збору, кожний край мав мати свій представницький законодавчий орган та виконавчий. Всі землі та регіони мали свій представницький законодавчий орган та виконавчий. Всі землі та регіони мали б мати своїх представників у вищому законодавчому органі держави.[[10]18) Вищевказана праця С.610]18)

З цього можна зробити висновок, що ОУН, спираючись на державотворчі традиції українського народу, бачила майбутню УССД демократичною республікою з сильною президентською владою.

Соціально-економічна програма

Постановивши головною метою здобуття УССД, ОУН не оминала проблеми державного будівництва, в тому числі організації економічного питання майбутньої Української Держави.

Вже І Великий Збір ОУН схвалив основні тези економічної системи та сформував принципи аграрної, промислової, торгівельної й фінансової політики. Поставивши за ціль “забезпечення матеріального добробуту населення”, ОУН вважала, що господарське життя УССД “буде побудоване на основі співпраці держави, кооперації та приватного капіталу” при забезпеченні “вільної конкуренції та приватної ініціативи”. Податки планувалось оперти “на засаді єдиного, рівноправного, поступового і безпосереднього податку”, а Емісійний Банк України мав бути “установою найбільш незалежною від суто політичних чинників”.[[10]19) Вищевказана праця С.7-1010]19)

На тодішній час програма ОУН була досить прогресивною, бо вона стояла на ринковій економіці та деякому втручанні держави в економічні справи, якщо цього вимагав добробут народу. ОУН намагалася створити свою систему господарського життя на противагу “всіх імперіалістичних господарських систем: капіталістичної, московсько-комуністичної, тоталітарної, націонал-соціалістичної”. Це стверджує Друга Конференція ОУН(б) (квітень 1942).[[10]20 Вищевказана праця, С.6710]20

В економічній сфері питання аграрної політики було одним із основних. Це було зв’язано з тим, що ідея самостійної України опиралась переважно на селянство (більшість українського населення мешкало у селах). Ярослав Стецько писав, що “не українська вища верства, а український селянин зберіг українську національну ідею і він обороняв її перед нападом ворогів”. Саме тому першим же пунктом брошури “За що бореться Українська Повстанська Армія (УПА)?” зазначено: “За знищення большевицької експлуататорсько-кріпацької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в Українській Державі допускатиметься індивідуальне та колективне користування землею, в залежності від волі селян.” Земля передавалась селянам безкоштовно і, згідно постанов ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН, “ в розмірах трудових господарств, за визначення законом нижньої і верхньої межі для цих господарств”. Верхня межа мала запобігати спекуляції землею, а нижня – не допустити зубожіння сільського господаря.[[10]21 Вищевказана праця С. 108-10910]21 Ярослав Стецько вважав, що “ в Україні ніколи не було “общини”, а був означений, конкретно відповідальний за свої діяння господар. Найкраще це підтверджують не общинні, а індивідуальні принципи володіння землею в Україні”. Тому в приватизації землі він бачив відродження українського селянства, “яке не лише продуцент економічних дір, але й джерело фізичної та моральної сили народу, консерватор національних традицій”.[[14]22) Cтецько Я. Укр. визвольна концепція. Видання ОУН, 1987 – т.1 – С.23214]22)

Такий підхід до аналізу економічних явищ довгий час узагалі не був притаманний українській економічній думці. Звичка більшовицької системи оцінювати ефективність функціонування економіки лише за допомогою мертвих статистичних показників призводила до повного відчуження працівника від засобів виробництва. Шляхи подолання цього відчуження, включення економічних інтересів безпосередніх виробників як основного двигуна економічного прогресу ОУН вбачала в тому, щоб “велика промисловість і транспорт була національно-державною власністю, а дрібна промисловість – кооперативно-громадською власністю. За участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарський і партійний принцип у керівництві”, “ у забезпеченні державою українським продуктом і виробам найвигідніших умов збуту на світових ринках ... у обороні національного господарства”.[23[]ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929-55р. ЗЧ ОУН, 1955 – ч.1 – с.108-10910]23)

В економічній політиці ОУН робила ставку на сильну середню суспільну верству (торговці, ремісники, підприємці), як “гаранта стабільності суспільства”. Саме на творенні цієї середньої ланки наполягав Осип Байдунник.[[11]24) ОУН: минуле й майбутнє, К: Фундація ім. О.Ольжича, 1993 – с.18211]24)

Великий вплив на становлення економічної системи і економічної політики в майбутній Українській Державі мали постанови ІV Великого Збору ОУН у 1968 році, як виявились настільки правильними, точними, що економічна концепція не розроблювалась далі на наступних Великих Зборах (1974, 1981 та 1987 рр). Аналізуючи непридатність радянської господарської системи до реформування (ні Хрущов, ні Брежнєв не змогли реорганізувати цієї командно-адміністративної системи), ІV Великий Збір постановив будувати організацію народного господарства на:

масовій приватній власності на засоби виробництва, забезпечивши за державою “власність на такі засоби виробництва і складники народного господарства, які мають


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7