Великі бої з участю кількох куренів УПА відбулися за село Космач 30 січня та З лютого 1945 р. У бою за Космач 30 січня курені «Гайдамаки» та «Гуцульський», що мали тут постій, упродовж шести годин відбивали наступ большевиків, завдавши ворогові значних втрат (140 убитих). Повстанці відступили тільки тоді, коли всі шпиталі з пораненими та підпільники відійшли в гори. 3 лютого ворог заплатив ще більшими втратами за спробу викинути повстанців з їхніх становищ на горі Кливі. Позиції обороняли три курені (двом, що там були, прийшов на поміч переможець у бою під Брустурами — курінь УПА «Карпатський»). 11 лютого курінь УПА «Перемога» відбив усі атаки большевиків під присілком Сеньківським, що біля с. Гриняви. Большевики в цьому бою втратили 104-х вбитими, а 90 дістали поранення.

У січні 1945 р. група УПА «Чорний Ліс» (командир «Грегіт» —«Різун») вела бої з большевиками. 6 січня «Різун» напав на випадкову точку НКВД у Рип'янці. Бій тривав від 10-ї год. вечора до 3-ї ранку, ворогові було завдано значних втрат: 6 січня курінь УПА «Смертоносці» (командир «Черник») знищив у с. Рибному 80 большевиків. З інших боїв треба згадати два великі бої повстанців з большевиками, що відбулися між селами

Саджавою та Глибокою, Богородчанського району. У першому бою курінь УПА «Месник» (командир «Благий») розбив три роти НКВД, яких у наступі на постої куреня підтримували літаки. Повстанці знищили один літак. Наступного дня і большевикам, і повстанцям наспіла поміч. Розгорівся новий бій, у якому курені УПА «Месник» і «Підкарпатський» (командир «Прут») завдали ворогові тяжких втрат і утримали свої становища.

4 лютого курінь УПА «Сивуля» (командир «Іскра») вів бій у Парищанському лісі, (Ланчинський район). В цьому бою повстанці втратили 41-го, большевики — 50 убитими. У Братишеві в бою з повстанцями загинув командир большевицького батальйону. 23 лютого повстанці вимінували військовий транспорт недалеко від ст. Голинь (Калущина), а наступного дня п'ять сотень вдало наскочили на випадкову точку НКВД у с. Збора, яку ліквідували з великими втратами для ворога.

7 квітня большевики розпочали велику облаву, заславши перед тим до повстанців своїх шпигунів під виглядом розбитих на Поділлі «повстанців», що нібито шукають «зв'язку», замаскованих «втікачів» з Німеччини, тюрем, таборів тощо. Після виявлення місць постою відділів УПА проти них було кинуто значні сили піхоти, артилерію, моторизовані відділи та літаки. Та навіть у таких важких умовах відділи УПА відтинків «Чорний Ліс» і «Гуцульщина» зберегли свої основні сили завдяки підтримці місцевого населення. Правда, під час цієї облави большевикам вдалося розбити <одну сотню з куреня «Месник», яка забезпечувала відхід основних сил. Тоді в бою впали курінний «Месника» «Благий», сотник «Вершник» і 50 стрільців. Загинув також (7 квітня) у с. Брині командир військової округи ч.4 «Колчак».

14 лютого 1945 р, під час большевицької облави на села Братишів і Нижнів відділи УПА вели з облавцями бій, в якому був убитий капітан, командир большевицького батальйону.

22 лютого біля с. Збори (Долинщина) в результаті тригодинного бою большевики втратили 30 осіб убитими, 60 було поранено.

Курені групи «Говерля» провели з і січня по 30 червня 181 бойову акцію, з них 8 — на райцентри та міста. Ворог втратив 3978 осіб убитими, в т.ч. 6 майорів, 10 капітанів, 17 начальників НКВД і НКҐБ та партійців. Знищено 21 авто, висаджено в повітря 9 мостів, здобуто 22 кулемети, 103 автомати тощо. Втрати повстанців — 215 убитих {з них 2р підірвали себе гранатами або застрілилися), 129 поранених. Слід зазначити, що в боротьбі з московсько-большевицькими окупантами Станіславська підпільна область займала передові позиції. Тут зі липня 1944 р. по 30 червня 1949 р. здійснено 1800 збройних .акцій УПА та підпілля ОУН, 306 виступів пройшло за цей час у межах сучасного Косівського та Верховинського районів, 224 — в Долинському, 255 — у Богородчанському, 152 — у Надвірнянському. Для знищення УПА большевики кинули в Карпати кілька дивізій військ НКВД.

Узимку 1945 — 46 pp. війська НКВД розташувалися по карпатських селах для бльокування допомоги загонам УПА та підпіллю ОУН з боку місцевого населення. Большевики вербували з місцевого населення т.зв «ястребків»; НКВД — МВД застосовували різні, провокацііші методи: створювали фальшиві загони УПА, розповсюджували затруєні ліки й інфекційні недуги тощо. Разом з тим керівники т.зв. уряду УССР КПУ зверталися із закликами до вояків УПА приходити з “повинною” за ціну помилування. Тих, хго зголошувався, НКВД включав до частин, що боролися з УПА, а згодом їх судили та висилали в концтабори. Відомо сім таких урядових звернень, останнє датується 20 грудня 1949 р.

Вороги боялися повстанців і тяжко карали їх, катували, щоби вивідати відомості про українське підпілля, здирали з живих людей шкіру, виривали волосся, нігті, відрізували статеві органи, багнетом проколювали очі. 8 жовтня І945 р. в с, Старому Гвіздці енкаведисти зловили Висаля Медведика, який співпрацював з УПА, і вирізали йому на спині хрест. A повстанцеві зі Стецеви вирізали на чолі Тризуб. 15 березня 1946 p. в с. Підпечарах узято в полон двох повстанців — Стефана