Одне слово, сили в українсько-більшовицькому двобої були дуже нерівні. Це добре розумів політичний провід Української Народної Республіки і саме тому поквапився укласти договір із Центральними державами.

Німецькі та австро-угорські військові діячі, передбачаючи, що Центральна Рада не впорається з більшовиками, запропонувала їй військову допомогу, одначе подали це так, нібито ініціатива належала українському урядові. Насправді ж українці, ніяк не бажаючи бути звинуваченими в тому, що вони віддають батьківщину на поталу чужинцям, вважали доцільним, щоб ті вислали проти більшовиків військові.

Так німці та австро-угорці вдалися до безпосередньої інтервенції, яка цілком відповідала їхнім політичним та економічним зазіханням. Таким чином чужоземний солдат з'явився в ролі спасителя від більшовизму.

Всі описані в роботі намагання українських соціал-демократів опинилися на початку свого краху, але не дивлячись на всі негаразди, які з’явились на шляху відстоювання українських інтересів та на всі ті, які ще з’являться в майбутньому, цей історичний період багато в чому характеризує український менталітет, нездоланність нашого народу і у всій красі свідчить про постійне прагнення бути вільними.

Додаток

Народе український і всі народи України!

Тяжка й трудна година впала на землю Російської Республіки. На півночі в столицях іде міжусобна й кривава боротьба. Централь-ного правительства нема й по державі ши-риться безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без влади, дужої, єдиної, народної Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти разом з братніми народами України поставив нас берегти пра-ва, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім'я творення ладу в нашій країні, в ім'я рятування всієї Росії, оповіщаємо:

Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся влада творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Цен-тральній Раді, й нашому правительству — Генеральному Секретаріатові України.

Маючи силу й влада на рідній землі, ми тою силою й владою станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але й усеї Росії.

Ото ж оповіщаємо: До території Народної Української Респу-бліки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки, як щодо при-лучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних губерній і областей, де більшість населення українська, мав бути встановлене по згоді зорганізованої волі на-родів.

Всіх же громадян сих земель оповіщаємо: Віднині на теріторії Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі й інші землі нетрудових хазяйств сілсько-господарського значіння, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі—касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає генеральному секретареві зе-мельних справ негайно виробити закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Україн-ських Установчих Зборів.

Праця робітництва в Українській Народ-ній Республіці мав бути негайно упорядко-вана. А зараз оповіщаємо:

На території Народної Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.

Тяжкий і грізний час, який перебував вся Росія, а з нею й наша Україна, вимагав доброго упорядкування виробництва, рівно-мірного розділення продуктів споживання й кращої організації праці. І через те припи-суємо Генеральному Секретарству праці від сього дня разом з представництвом від робіт-ництва встановити державну контролю над продукцією на Україні, пильнуючи інтересів як України, так і цілої Росії.

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею й іменем Української Республіки ми, Україн-ська Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир установлено як найшвид-ше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права українського народу в Росії й поза Росією в замиренню не нарушено. Але до миру кожен громадянин Республіки України, разом з громадянами всіх народів Російської Республіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях, як на фронті, так і в тилу.

Останніми часами ясні здобутки револю-ції затемнено відновленою карою на смерть. Оповіщаємо: Віднині на землі Української Респу-бліки смертна кара касується.

Всім ув'язненим і затриманим за полі-тичні виступи, зроблені до сього дня, як уже засудженим, так і не засудженим, а також і тим, хто ще до відповідальності не потягне-ний, дається повна амністія. Про се не-гайно буде видано закон.

Суд на Україні повинен бути справед-ливий, відповідний духові народу.

З тою метою приписуємо Генеральному Секретарству судових справ зробити всі за-ходи упорядкувати судівництво й привести його до згоди з правними поняттями народу.

Генеральному Секретарству внутрішніх справ приписуємо:

Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самовря-дування, що являються органами найвищої адміністративної влади на місцях, і до вста-новлення найтіснійшого зв'язку й спів-робітництва його з органами револю-ційної демократії, що має бути найкращою основою вільного демократичного життя.

Так