Адміністративний нагляд поділяється на загальний і спеціальний.

Загальний адміністративний нагляд містить нагляд за дотриманням загальнообов’язкових та інших правил: правила перебування іноземців, дозвільної системи, паспортної системи.

Спеціальний адміністративний нагляд міліції – це нагляд за поведінкою певної категорії громадян.

Даний вид нагляду є примусовим заходом і встановлюється за звільненими з місць позбавлення волі відповідно до Закону “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 р.

Адміністративний нагляд у всіх випадках установлюється в судовому засіданні одноосібно суддею районного суду або за місцем дислокації виправно-трудової установи, або за місцем проживання особи, щодо якої встановлюється адміністративний нагляд. У інших випадках питання про встановлення адміністративного нагляду вирішується залежно від поведінки особи або в місцях позбавлення волі, або після звільнення і прибуття на місце постійного проживання. У цих випадках подання і матеріали про встановлення адміністративного нагляду готуються виправно-трудовою установою або органами внутрішніх справ.

Ініціатори встановлення адміністративного нагляду надсилає до суду разом з поданням копію вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою. Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання.

Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань і оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду.

Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду, який здійснюється міліцією.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ. Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов’язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати певних правил.

Під час здійснення адміністративного нагляду начальник органу внутрішніх справ з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки має право змінювати обсяг обмежень, передбачених цією статтею.

Нагляд прокуратури:

У даний час, згідно з п. 9 Перехідних Положень Конституції України, прокуратура продовжує виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів. У юридичній теорії і практиці ця функція визначається як загальний нагляд прокуратури, яка регламентована Законом “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р.

Загальний нагляд – це нагляд за виконанням законів виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами, установами, посадовими особами, громадянами.

Загальний нагляд спрямовано на те, щоб акти, які видають виконавчо-розпорядчі органи, відповідали чинному законодавству і щоб закони виконувалися адресатами точно і однаково.

Здійснюючи загальний нагляд, прокурор у межах своєї компетенції витребує для перевірки відповідності закону накази, інструкції, розпорядження та інші акти, що видаються державними і недержавними органами і організаціями.

Прокурор має право витребувати від цих органів і організацій необхідні документи, матеріали та інші відомості.

Вимоги прокурора у зв’язку зі здійсненням загального нагляду обов’язкові для виконання всіма, кому вони адресовані.

Протест прокурора:

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію адресованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідними органами або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Припис прокурора:

Письмовий припис прокурора про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, рішення вищестоящого прокурора є остаточним.

Подання прокурора.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Постанова прокурора.

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, вносить мотивовану постанову про дисциплінарне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлене законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити для його усунення.

Література

Кивалов “Адміністративне право України”.

Колпаков “Адміністративне право України”.

Битяк “Адміністративне право України”.