було бути більше 3000. Одночасно зі створенням легіону в Галичині передбачалося сформувати другий легіон і на Буковині (останнє залишилося нереалізованим).
Серед австрійського керівництва були як прихильники створення окремої української частини, так і противники. Звідси - непослідовна політика Відня щодо УСС. Спочатку австрійці дозволили створити 8 піхотних полків, а потім вирішили створити курені з чотирьох сотень по 200 вояків у кожній. Першою у Львові було створено сотню Івана Чмоли.
Долаючи значні труднощі, стрільці проходили військове навчання. Розвиток подій на фронті, а саме - наступ російського Південно-Західного фронту, призвів до того, що наприкінці серпня 1914 p. підрозділи УСС залишили Львів і перебралися до Стрия, де з'єдналися з сотнями Степана Шухевича. Загальна чисельність українських стрільців на початок вересня склала 10_000, причому чимало добровольців через російський наступ не змогли добратися до Стрия. Всього ж виявили бажання вступити до легіону УСС близько 28_000 українців. Не стримували бажаючих надзвичайно складні умови проживання у таборі й непрості стосунки з австрійським військовим командуванням. Через небажання частини стрільців присягати на вірність Австро-Угорщині, а не Україні, австрійці поставили вимогу скоротити чисельність легіону до 2_500 чоловік. Решта повинні були повертатися додому. З часом австрійське командування наполягало на перетворенні легіону в роздроблені партизанські загони для боротьби в тилу російських військ, що спричинило обурення стрільців.
Сотні легіону УСС брали активну участь в боях проти росіян у складі австрійського корпусу генерала Гофмана. Так, у ході Львівської битви у вересні 1914 p. вони обороняли Сянківський та Климецький перевали, брали участь в боях на Ужоцькому перевалі та на інших карпатських переходах. За героїчну оборону перевалу між Верецьким і Климцем українські частини були відзначені австрійським командуванням, що вкрай рідко траплялося по відношенню до неавстрійських вояків.
Найгарячіша пора випала на долю стрільців навесні 1915 p. При обороні гори Маківки лише за період з 29 квітня по 2 травня вони втратили 42 бійці, 76 було поранено і 35 потрапили до російського полону.
З початком у 1917 p. української революції легіон УСС став основою для формування армій ЗУНР та УНР.
Література
Бойко О. Д. Історія України. – К., 1999.
Брегада А. Ю. Основи політології. – К., 2000.
Дюпуи Д., Дюпуи Н. Всемирная история войн. – М., 1998. – Т. 3.
Історія України / за ред. Г. Д. Темка, Л. С. Тупчієнка. – К., 2001.
Рубльов О. С., Реєнт О. П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. – К., 1999.