Закарпатські русини: ще одна вигадана громада України?

План:

стр.

Вступ 3

Розділ I. Процес формування етносу в Закарпатті: 6

Розділ II. Течії українофільства, русофільства та русинофільства на Закарпатті 12

Розділ III. Ситуація в Закарпатті в умовах розбудови української держави 19

Розділ IV.Особливості Закарпатської області, які мають

вплив при вирішенні проблем у цьому регіоні 27

Висновки 35

Перелік використаної літератури 37

Метою даної курсової роботи є дослідження такого явища як "політичне русинство",а також проблем , які виникали і виникають у звязку з цим явищем на Україні в цілому і на Закарпатті зокрема.

Актуальність такого дослідження обумовлена тою ситуацією, яка склалася на Закарпатті протягом останнього століття і набула особливої гостроти у 90-х роках ХХ сторіччя. Питання "русини чи українці?" останнім часом з суто етнографічного перетворюється на політичне. Це питання досягло апогею після референдуму 1 грудня 1991 року. Тоді закарпатці майже одностайно підтримали Акт проголошення незалежності України. Одночасно 78 відсотків учасників референдуму в області висловилися за самоврядування свого краю в складі незалежної української держави. Політика і час. – 1993 р., №12, стр.45 22 червня 1992 року сесія Закарпатської обласної ради ухвалила постанову про право населення на відновлення і зміну своєї національності й звернулася до Верховної Ради України з проханням надати області статус спеціальної самоврядованої адміністративної території та вільної економічної зони. Там же.

Ці події викликали неоднозначну реакцію в суспільстві: від виявлення своєрідного закарпатського “панрусизму” до повного запереченя існування русинського етносу як такого. Така поляризація призводить до подальшого загострення протистояння, що , не виключено, може викликати міжетнічну напруженість.

Розділ I присвячено процесу формування етносу в Закарпатті, вплив розвитку суспільних відносин в сусідніх країнах і регіонах, зокрема в Словаччині, Угорщині, на Балканах, у Прикрпатті, Подністров"ї та на Волині.

У розділі II розглядаються течії українофільства, русофільства та русинофільства на Закарпатті, процес їх формування, напрямки діяльності та вплив на населення регіону.

В Розділі III досліджується ситуація в Закарпатті в умовах розбудови української держави.

У розділі IV розглядаються особливості Закарпатської області, які мають вплив при вирішенні проблем у цьому регіоні.

Вчені-карпатознаві мають різні точки зору на “русинську проблему”: деякі дослідники стверджують, що ця проблема існує і має місцеве підгрунтя, дехто вважає, що вона експортована ззовні. Так, відомий дослідник “русинської проблеми” Олекса Мишанич в багатьох своїх працях розкриває “антиукраїнську суть політичного русинства”, спрямованого, на його думку, на “відрив Закарпаття від України і штучне витворення із закарпатських українців нового народу”. Мишанич О. Політичне русинство – українська проблема. - К.,1996 р., стр. 2. Він вважає, що “ідеологи політичного русинства перебувають на службі імперських сил Москви, блокуються із світовими силами зла, які не сприйняли незалежної України і обстоюють в Українських Карпатах свої політичні і економічні інтереси”. Мишанич. О. Політичне русинство – українська проблема. – К., 1996 р., стр. 2 О. Мишанич бачить виникнення проблеми політичного русинства на Закарпатті в часи Першої Світової війни. Дійсно, після Першої Світової війни і розпаду Австро-Угорщини постало питання про Закарпаття: до складу якої країни воно належатиме? Але корені проблеми русинства значно глибше – в національній самосвідомості, ідентифікації себе з тим чи іншим етносом, історичних коренях і культурних традиціях. Отже, треба дослідити всю історію Закарпаття, процес формування етносу в цьому регіоні, суспільні відносини народностей між собою та з сусідніми країнами.

Розділ I. Процес формування етносу в Закарпатті:

Багатовіковий процес формування етносу в Закарпатті відбувався під великим впливом і в тісному зв"язку з розвитком суспільних відносин в сусідніх країнах і регіонах, зокрема в Словаччині, Угорщині, на Балканах, у Прикрпатті, Подністров"ї та на Волині.

1. На Закарпаття проникали і тривлий час проживали тут різні європейські племена. Іван Гранчак вважає, що особливо важливим етапом етнічної історії Закарпаття були середина і друга половина першого тисячоліття н.е., коли внаслідок великого переселення народів тут з"явились нові, багаті на культурні традиції племена – склавіни й анти, які витіснили дако-ілірійців. Гранчак І. Хто такі русини і чого вони хочуть. // Політика і час. – 1993 р., №12 – стр. 45

В цей приблизно час Верхнє Потисся заселили білі хорвати. Саме тоді в цих краях і було закладено основи формування слов"янського етносу.

Слов"янське переселення у Верхнє Потисся ще більше зростає наприкінці I і початку II тисячоліття, за часів розквіту Київської Русі. Із переселенням сюди племен із Руської землі – сородичів хорватів – в"ятичів, бужан, дулебів, древлян, кривичів, уличів та інших, тут поширились назви "руські племена", "Русь", "русин". Ці етноніми швидко утвердилися. Згодом на весь регіон поширилася назва "Карпатська Русь".

Отже, русини своїм походженням пов"язані зі східним слов"янством. Уже їх рання культура мала багато спільного з кульутрою населення Прикарпаття, Подністров"я, Волині. Водночас в культурі русинів простежувалися і впливи культури племен Балкан, країн Центральної і навіть Західної Європи. Цьому сприяло, зокрема, входження Верхнього Потисся до складу Першого Болгарського царства, а згодом – Великоморавської держави.

Закарпаття майже півтора століття було пограниччям великих держав – Київської Русі, Польщі, Угорщини і Чехії. Природно, що найбільше тяжіло Закарпаття до Русі,значення якою мало багато спільних рис як у веденні господарства, так і в культурі, але до її складу не входило. Саме в XX – XI століттях закладається, з одного боку основа спільності