Те, що ми бачимо на малюнку, повторюється усюди над малим і великої по-різному нагрітими ділянками. Чим менше кожна така ділянка, тим нижче над ним буде рівень в атмосфері, до якого встигне поширитися нагрівання ( чи охолодження) повітряного потоку. Якщо повітряний плин з моря переходить на покритий снігом материк і рухається над ним багато тисяч кілометрів, то воно остудиться на кілька кілометрів нагору. Якщо холодна чи тепла ділянка простирається на сотні кілометрів, то його вплив на атмосферу можна простежити тільки на сотні метрів нагору, при менших розмірах - висота ще менше.

Розрізняють три основних види климатов - великий, середній і малий .

Великий клімат складається під впливом тільки географічної широти і найбільших ділянок земної поверхні - материків, океанів. Саме цей клімат зображують на світових кліматичних картах. Великий клімат змінюється плавно і поступово на великих відстанях, не менш чи тисяч багатьох сотень кілометрів.

Особливості климатов окремих ділянок довжиною в кілька десятків кілометрів (велике озеро, лісовий масив, велике місто т т.д.) відносять до середнього (місцевому) клімату, а більш дрібних ділянок (пагорби, низини, болота, гаї і т.д.) - до малого клімату.

Без такого поділу не можна було б розібратися, які розходження клімату головні, які другорядні.

Різний приплив сонячного тепла на різних широтах і неоднакове використання цього тепла земний поверхня. Не можуть цілком пояснити нам всі особливості климатов, якщо не врахувати значення характеру циркуляції атмосфери.

Повітряні течії увесь час переносять тепло і холод з різних областей земної кулі, вологу з океанів на сушу, а це приводить до виникнення циклонів і антициклонів.

Хоча циркуляція атмосфери увесь час міняється і ми відчуваємо ці зміни в змінах погоди, усе-таки порівняння різних місцевостей показує деякі постійні місцеві властивості циркуляції. В одних місцях частіше дують північні вітри, в інші - південні. Циклони мають свої улюблені шляхи руху, антициклони - свої, хоча, звичайно, у будь-якім місці бувають будь-які вітри і циклони усюди змінюються антициклонами. У циклонах випадають дощі.

2. Кліматичні ресурси

Кліматичні ресурси - невичерпні природні ресурси, що містять сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Кліматичні ресурси не споживаються безпосередньо в матеріальній та нематеріальній діяльності людей, не знищуються у процесі використання, але можуть погіршуватись (забруднюватись) або покращуватись (за умови цілеспрямованої діяльності). Поєднання тепла, вологи, водного режиму, грунтів певної територрії, що використовуються в сільському господарстві, називають агрокліматичними ресурсами.

2.1. Рекреаційні ресурси

Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, об'єкти і явища природи, їхні компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території.

Рекреаційні ресурси океанів і морів характеризуються значною різноманітністю. До основних рекреаційно-туристських берегових районів належать: в Антлантичному океані - Середземноморське узбережжя Південної Європи та Північної Африки, узбережжя Біскайської затоки, Північного, Балтійського та Чорного морів півострова Флорида, островів Куба, Гаїті, Багамських, райони міст міських агломерацій Атлантичного узбережжя Північної та Південної Америки; у Тихому океані - Гавайські острови і східне узбережжя Австралії, острів Хайнань (Китай), узбережжя Японського моря, райони міст і міських агломерацій Тихоокеанського узбережжя Північної та Південної Америки; в Індійському океані - острів Шрі-Ланка, райони прибрежних міських агломерацій Індії, східне узбережжя острова Мадагаскар. Нині поширення набувають туристські подорожі на кораблях (круїзи), підводне полювання, спортивне рибальство, віндсерфінг, подорожі на вітрильниках, яхтах, катамаранах, мисливські сафарі, відвідування значних спортивних культурних подій.

Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки світових рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів; береги річок, озер і водосховищ; лісові та лучні масиви; передгір'я та гірські країни; міста - столичні та історичні центри; міста-курорти або курортні місцевості; релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межами населених пунктів; давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні.

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно сильно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, грунтів, порядок чи безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до найболючіших екологічних проблем багатьох держав світу слід віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, морів і океанів, тероризм, осередки великих і малих воєнних конфліктів, що не припиняються.

Раціональне використання рекреаційних ресурсів є дуже вигідним бізнесом, бо, не потребуючи значних капіталовкладень, приносить швидкий і значний прибуток. Тому в багатьох країнах до рекреації залучають як приватний, так і державний капітал. Дуже великого значення для залучення туристів набуває рівень розвитку сфери обслуговування, тому провідні місця у світовому туризмі здебільшого належать розвиненим країнам. Щороку Іспанію відвідує понад 50 млн. іноземних туристів, Італію - до 35 млн., Францію і США до 30 млн., Канаду, Великобританію, Японію - до 20 млн.

2.2. Лісові ресурси

Лісові ресурси світу налічують 3,8 млрд. га (приблизно ? суходолу), промислові запаси деревини становлять до 50 млрд. куб. м. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних пород (пролягає через Канаду,