Можливо, справа в загальному рості недовіри до науки і її даним? Або в тім, що всі «передові» властивості Гм-рослин важливі, поки що лише для виробників і переробників (стійкість до посухи, морозів, шкідників, довга «лежкість» у сховищах...), а покупцям байдужі? Правда, всі великі біотехнологічні компанії обіцяють от-от змінити це положення й випустити на ринок «друге покоління» ГМО, більше «цікаве» саме для публіки. Наприклад, створений ще шість років тому «золотий рис» з високим змістом вітаміну А призначений для країн, що розвиваються, де щорічно півмільйона дітей одержують різні порушення зору через недостачу цієї речовини.7

3. Навколишнє середовище та ГМО

Справжня небезпека. Поява будь-якого нового для даного регіону рослини або тварини завжди викликає побоювання. Відомі сумні для екосистеми історії про завезених в Австралію кроликів, про молюска мнеміопсіса в Чорному морі або з у Північній Америці. Всі ці нові організми, що не мають природних ворогів на новій території, придушують місцеві види, різко скорочують їхній харчовий ресурс, розмножуються з неприродною швидкістю й приносять величезну шкоду місцевому сільському господарству й населенню. Не виключене, що вирощування ГМ-культур може призвести до аналогічних наслідків. Наприклад, рослини із властивостями стійкості до яких-небудь шкідників можуть непомірно розростися й статі, по суті, бур'янами, а про корисні властивості прийдеться забути. До речі, таке зустрічалося й раніше – їстівна лобода стала бур'яном злакових культур. Може відбутися "перезапилення"- і сусідні не-ГМ-рослини одержати нові гени з непередбаченими наслідками. Може відбутися природний добір серед комах, проти яких трансгенні рослини розроблялись, – у результаті може вивестися монстр, здатний зжерти що завгодно.

Однак у світі щодня переносяться на "чужі" території десятки нових видів живого – припливають на днищах кораблів, переносяться вітром, завозяться туристами як сувеніри й т.д. Ці процеси практично не піддаються регулюванню. І тільки із трансгенними організмами все відбувається інакше. Процес їхнього впровадження ретельно контролюється – наприклад, по краях поля із трансгенною картоплею саджають звичайну, котрою й буде ласувати (щоб не мутувати) колорадський жук. У країнах, де досягненнями біотехнології користуються вже досить широко, що контролюють органи ретельно стежать за наслідками впровадження Гм-рослин. Як вже говорилося, вже незабаром 20 років, як ніякого негативного впливу на екосистеми не виявлено.

Справедливості заради слід зазначити, що небезпека такого впливу в принципі існує. Треба бути насторожі.9

Фахівці відзначають побоювання, що результатом масового застосування біотехнологій може бути виникнення незапланованих організмів-мутантів внаслідок, наприклад, перезапилення Гм-рослин з дикоростучими видами. Крім того, говорять фахівці, існує ризик появи нових, більше небезпечних штамів фітовірусів і розвиток стійкості до трансгенних токсинів у комах. А ряд учених не виключає, що Гм-рослини в майбутньому зможуть витиснути популяції своїх диких родичів.

До протестів екологів і лікарів додаються заперечення економістів. Зокрема, як нагадують автори книги «ГМО: контроль над суспільством або суспільний контроль?», перехід на трансгенні культури може привести до залежності національної економіки від компаній, що володіють біотехнологіями, що, у свою чергу, являє загрозу продовольчої безпеки країни.

На думку супротивників ГМО, неспроможна й теза про те, що Гм-культури можуть вирішити проблему голоду. Тільки в 2002 році в Індії було знищено 60 млн. тонн зерна, тому що за нього не було кому платити, а в Замбії в 2003 р. по тій же причині на складах пропало 300 тис. тонн маніоки, нагадують вони.

Якщо трансгенний пилок попадає в дикі види близькорідних рослин, то не виключена небезпека передачі генів стійкості до гербіцидів диким видам, що зробить їх «супербур'янами», боротися з якими буде вкрай складно .

Рослини з вбудованими генами, що прискорюють ріст і розвиток, більшою мірою, чим звичайні виснажують ґрунт і порушують її структуру. Токсини ГМ рослин придушують життєдіяльність ґрунтових безхребетних, мікрофлори й мікрофауни. Відбувається порушення природної родючості.

У майбутньому впровадження чужорідних природі Гм-рослин може поставити під погрозу все сільське господарство, оскільки селекція й створення нових сортів залежить від розмаїтості природних генетичних ресурсів.8

Погроза спонтанної гібридизації трансгенів і бур'янів також розглядається зпоміж фахівців як перебільшена. «Бур'яни набагато більш життєстійкі й краще пристосовані до змін у навколишнім середовищі. Так що вони просто заб'ють чужинців», – відзначають деякі біологи.

На відміну від супротивників Гм-продуктів, які бачать у них «погрозу продовольчої безпеки», прихильники трансгенів таку погрозу бачать у відмові від них. «Ми не усвідомлюємо, що в нас немає альтернативи, – пояснює «РИА Новости» президент Російського Зернового Союзу (РЗС) Аркадій Злочевський – вводячи мораторій на вирощування Гм-сої, ми знижуємо виробництво цієї культури й змушені компенсувати це за рахунок імпорту. Якщо ж заборонити й імпорт, то знизиться виробництво м'ясної продукції (соя – основа кормів для худоби). У підсумку нам доведеться везти м'ясо через границю, а воно там давно вже має трансгенне походження».

Підтримують вирощування Гм-культур й в Інституті харчування. Дозволяти це, за словами Тишко, треба «обережно» – проте треба. «За цим майбутнє», – говорить вона.

Супротивники ГМО заперечують: тому що попит на екологічно чисту продукцію неухильно росте, Росія могла б стати найважливішим постачальником такої продукції на світові ринки. Але це буде можливо, тільки