Ліси – надзвичайно важлива складова біосфери. Вони є одним з основних поглиначів вуглекислого газу атмосфери й виробників кисню, постачають людству дуже цінні матеріали (деревина, сировина для хімічної промисловості, продукти харчування тощо), мають велике рекреаційне значення тощо.

Відповідно до норм лісового законодавства, прийнятих у більшості країн, ліси поділяються на три групи.

1. Ліси з захисною функцією – охорона водних ресур-сів, протиерозійні ліси, державні лісозахисні смуги, ліси заповідників і національних парків, ліси, що мають санітарно-гігієнічне й оздоровче значення.

2. Ліси захисного й обмеженого експлуатаційного зна-чення – лісові масиви в густонзселених районах і місце-востях з обмеженими лісосировинними ресурсами.

3. Ліси експлуатаційні – тайга, тропічні ліси.

До лісів першої та другої груп застосовуються більш суворі режими лісокористування. Ліси, що є в Україні, належать саме до перших двох груп, у нас практично не-має експлуатаційних лісів (за винятком невеликих площ у Карпатах).

«Інші землі» поділяються на дві групи. До першої з них належать землі, малопридатні для сільського господарст-ва («невдоби») – пустелі, гори, тундра, яри тощо. Деякі з них можуть бути освоєні сільським господарством, але лише за умови значних матеріальних і фінансових затрат. До другої групи належать заселені й забудовані території, тобто такі, які вже не можна використати якось інакше.

Розглянемо характеристику впливу на земельні ресур-си геологічної та гірничодобувної діяльності.

Нині ведеться інтенсивна розвідка та пошуки корисних копалин на всій планеті – на суші й на морі, в усіх клі-матичних зонах і ландшафтних районах. Десятки експедицій, сотні партій, тисячі геологічних загонів численними маршрутами посезонно або цілорічно, використовуючи су-часну техніку, пересуваються від об'єкта до об'єкта, перевозять вантажі, бурять тисячі свердловин, копають де-сятки тисяч канав, шурфів, виробок, будують тимчасові ба-зи, поселення, аеродроми, шляхи. Все це завдає значної шкоди природі. Порушуються земна поверхня й її надра на глибині понад 12 км.

Під час будівництва тимчасових доріг уздовж трас ви-рубується ліс, знищуються трав'яний покрив, чагарники, порушується гумусовий шар, змінюється режим ґрунтових вод внаслідок спорудження заглиблень-приямків, спору-дження дамб тощо. Якщо ґрунтовий покрив знищується в напівпустелях, тундрі, притундрових районах, тайзі, гір-ських районах, процеси його відновлення проходять повіль-но, довго, десятиріччями.

Транспортування ж вантажів, дослідного устаткування або бурових установок по бездоріжжю, пересування дуже тяжких самохідних агрегатів, тракторів завжди призво-дять до тяжких екологічних наслідків, особливо в степах, пустелях, тундрі. Досить навести такий приклад: з 1964 р. (час відкриття газо-нафтових родовищ) до 1990 р. лише на півострові Ямал було пройдено більше 400 свердловин, прокладено 800 кілометрів сезонних доріг, а планується пройти ще понад 1500 свердловин, прокласти до 4 тис. км тимчасових і постійних доріг. За підрахунками фахівців, це призведе до втрати на десятки років близько 2 млн. га оленячих пасовиськ. Оленяче стадо через відсутність кор-му скоротиться майже на 100 тис. голів, втрати становити-муть близько 24-30 млрд. крб. Додамо, що сліди від важ-кої техніки зберігаються протягом 30-40 років.

Підраховано також, що щорічна шкода, якої завдають господарству та природі Тюменської області нафтовики, становить близько 10 млрд. крб, усього ж за роки «великого освоєння» краю збитки становлять понад 200 млрд крб. Це – тисячі спалених гектарів лісу, мільйони гектарів зни-щених тундрових оленячих пасовиськ, ущент забруднені нафтою озера, болота, сотні річок і річечок – притоків ве-ликої Обі, загибель риби та оленячих гуртів, знищення газами від сотень свердловин, що безперервно горять протягом десятиліть на площі величезного регіону. В загра-вах газових смолоскипів щорічно вигорає, поглинаючи жит-тєдайний для всієї планети сибірський кисень, понад 15 млрд. м3 супутнього нафтового газу. А скільки завдано шкоди природі від прокладання 30 тис. км нафто- і газо-проводів!

Ліси

Одним з найважливіших компонентів рослинного світу є ліси – енергетична база біосфери, які відіграють дуже важливу роль у житті на планеті. Це – зелені легені пла-нети.

У наш час лісові масиви вкривають лише близько 30 % площі суші (3,8 млрд. га) й розподілені на її поверхні ду-же нерівномірно. Вони зосереджені переважно в середніх широтах Північної півкулі та в тропічній зоні. Площа лі-сів у колишньому СРСР становила майже 811 млн. га.

Близько 90 % усієї фітомаси суші сконцентровано в лісах. Ліси краще за всі інші типи рослинності виконують функції відновлення. Важливе значення мають вони також для керування глобальними природними процесами, забез-печення балансу різних біологічно важливих речовин біосфери.

Важко перебільшити санітарно-гігієнічну, оздоровчу, ес-тетичну та економічну роль лісів, їх здатність активно пе-реробляти атмосферні забруднення, поглинати багато про-мислових викидів і виділяти цілющі фітонциди. Ліс актив-но підтримує нормальний гідрологічний режим річок, за-хищає поля.

Слід зазначити, що останнім часом ліс через перенавантаження відпочиваючими, їх дикунське ставлення до природи, винищення рідкісних лікарських рослин, ягід, гри-бів, вирубування дерев, спричинені людьми пожежі втра-чає свої оздоровчі та рекреаційні властивості. Він не ви-тримує напливів людей у густонаселених регіонах, страж-дає, хворіє й гине від промислових забруднень, а також внаслідок діяльності нафтовиків, будівельників, гірників.

Підраховано, що за сучасних темпів лісозаготівель для різних видів промисловості навіть у багатих лісом країнах його вистачить на 50–60