ВСТУП

Життя і розвиток людського суспільства тісно пов`язані з використанням і пошуком нових джерел енергії для забезпечення його стійкої життєдіяльності. Поряд з традиційними видами в останні десятиріччя дедалі більше використовується економічно вигідна енергія ядерного розпаду, на чому базується робота атомних електростанцій. Однак аварії в Росії, США, і нарешті, найбільша за всю історію людства аварія 1986 року на Чорнобильській АЕС, що стала за своїми наслідками національною трагедією України, Білорусі і Росії, потребують принципово іншої комплексної оцінки цього джерела енергії, його впливу на навколишнє середовище, тваринний і рослинний світ, здоров`я людини.

Професійна діяльність лісівників у місцях радіонуклідного забруд-нення як ніяка інша безпосередньо залежить від екологічного стану довкілля.

У житті людства ліси відіграють надзвичайну роль. Поряд з різно-манітними продуктами і сировиною, джерелом яких вони є, ліси викону-ють найрізноманітніші корисні функції: водоохоронні, водорегулюючі, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, естетичні тощо.

В останні десятиріччя на перший план виходить здатність лісових екосистем підтримувати природну рівновагу біосфери на планеті. Вони можуть акумулювати і тривалий час утримувати речовини, небезпечні і токсичні для довкілля та людини, як, наприклад, радіоактивні елементи, що потрапляють у повітря, воду, грунти.

Ліси України, держави в цілому лісодефіцитної, повною мірою вико-нують ці функції, що й підтвердилося під час та після аварії на ЧАЕС, коли в повітря було викинуто велику кількість радіонуклідів. Ліси за-хистили територію від ще більшого забруднення, сконцентрувавши в собі значну кількість радіоактивних елементів. Все це зумовлює необхідність переглянути методи ведення лісового господарства на забруд-нених територіях з урахуванням одержаних знань, наукових досліджень, і практичного досвіду, набутого вперше у світі в таких умовах.

1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1. 1 Природний радіаційний фон

Природний радіаційний фон створюється космічним випромінюван-ням, природними і штучними радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання.

Космічне випромінювання за своїм походженням поділяють на пер-винне і вторинне. Первинні космічні частинки складаються з ядер легких елементів - водню (протонів 79 %), гелію (а-частинок 20 %), літію, бери-лію, бору та інших елементів дуже високих енергій 109 -1018 еВ, що утво-рюються в надрах Галактики і Сонця.

В результаті взаємодії первинних космічних частинок з атмосферою Землі утворюється вторинне космічне випромінювання, що складається із м і р мезонів (70 %), електронів і позитронів (26 %), протонів, нейтро-нів, фотонів та інших елементарних частинок.

За своїм енергетичним складом на рівні поверхні моря в космічному випромінюванні виділяють м'який і жорсткий компоненти. М'який компонент поглинається шаром свинцю завтовшки 8-10 см, жорсткий компонент проходить шар свинцю завтовшки понад метр. Ефективна еквівалентна доза від космічного випромінювання для середніх широт на рівні моря становить приблизно 300 мкЗв/рік.

Природне радіоактивне випромінювання утворюється більш як від 60 радіонуклідів, наявних у біосфері Землі, які поділяють па дві кате-горії: первинні і космогенні.

До першої групи відносять 32 радіонукліди урано-радієвого і то-рієвого рядів з продуктами розпаду і 11 довгоживучих радіонуклідів з Т1/2 від 107 до 1015 років 40К, 87Rb, 48Са, 96Zr, 113In та ін.). До другої групи відносять 14 радіонуклідів, що утворюються в результаті ядерних реакцій частинок первинного космічного випромінювання (нейтронів і протонів) з ядрами елементів, які входять до складу земної атмосфери. До них від-носяться радіоактивні ізотопи 3Н,14С, 7Ве, 22Nа та ін. Потужність погли-нутої дози в повітрі (на висоті 1 м) від природних радіонуклідів становить у середньому 3,7-9,4.1-8 Гр/год залежно від вмісту 232Тh і 226Rа в даній місцевості.

Додатково до природної радіоактивності в результаті людської діяльності в навколишньому середовищі з'являються штучні радіонуклі-ди, що надходять з радіоактивних випадінь від ядерних вибухів і викидів підприємств атомної енергетики, або перерозподіляються природні, що добуваються з глибини Землі разом з вугіллям, мінеральними добривами, будівельними матеріалами тощо. Найзначнішими за впливом на живе середовище є ізотопи 89,90Sr, 95Zr, 95Nb, 103.106Ru, ІЗІІ, І34.137Сs, І40Ва, 144Се [10].

1. 2 Джерела надходження радіонуклідів у навколишнє середовище

Основними джерелами радіоактивного забруднення навколишнього середовища в Україні є:

- індукування хімічних елементів космічним випромінюванням;

- ядерні вибухи;

- теплові енергетичні станції;

- промислові комплекси з повним ядерним паливним циклом, атомна промисловість;

- неконтрольоване використання радіонуклідовмісних сировин-них матеріалів.

Ці джерела нерівноцінні за потужністю забруднення, ізотопним і фазовим складом забруднювачів.

Індукування хімічних елементів космічним випромінюванням

Космічне випромінювання - це іонізуюче випромінювання, що без-
перервно надходить на поверхню Землі із світового простору. В резуль-
таті взаємодії первинного космічного випромінювання (нейтронів, про-
тонів тощо) з ядрами атомів О, N, Аг атмосфери утворюються космогенні
радіонукліди, що потім надходять на земну поверхню з атмосферними
опадами. Ця група представлена 20 радіонуклідами з періодами
напіврозпаду від 32 хвилин до 7,4.105 років.

Найбільш значущі в радіоекологічному відношенні радіонукліди - 3Н,7Ве, 14С, 22Nа і 24Nа.

Випробування ядерної зброї

При випробуванні атомної зброї величезна кількість радіоактивних речовин виноситься в атмосферу. Це перше за значущістю джерело штуч-ного радіоактивного забруднення навколишнього середовища. З 1945 до 1980 рр. в атмосфері було проведено 450 атомних і термоядерних ви-бухів загальною потужністю 545 Мт [3].

При ядерних вибухах утворюється близько 250 ізотопів 35 елементів (із них 225 радіоактивних) як безпосередньо осколків поділу ядер важких елементів (235U, 23ІРu, 233U, 238U), так і продуктів їх розпаду з періодом напіврозпаду від кількох секунд до мільйонів років.

Більшість утворюваних радіонуклідів є бета- і гамма-випромінювачами (131J, І37Сs, І40Ва та інш.), решта випускають або лише в- (90Sr та інш.), або г-частки (І44Nd, І47Рг).

Крім радіоактивних продуктів поділу, до радіонуклідів, що утво-рились, входить і