Зі зникненням великих травоїдних тварин і обмеженням масо-вого полювання на них первісним людям доводилося шукати нові джерела існування, змінювати спосіб життя, що склався за доби пізнього палеоліту. Люди змушені були знову повернутися пере-важно до збиральництва, рибальства та полювання на дрібних тва-рин. Відповідно змінилися і кам'яні знаряддя. Давня кам'яна доба (палеоліт) близько 10-12 тис. років тому перейшла у середню кам'яну добу - мезоліт, але їжі для людей, чисельність яких на цей час значно зросла, вже не вистачало. Довелось шукати якісно нові шляхи здобуття продуктів харчування. Люди змушені були зай-нятися скотарством та землеробством. Близько 8 тис. років до н. е. почалася нова кам'яна доба - неоліт.

Розвиток скотарства і землеробства, виникнення давніх циві-лізацій спричинили нове загострення протиріч між суспільством та природою. Масові вирубки і випалювання лісів, нерегульований ви-пас худоби, а особливо кіз у гірських місцевостях, розорювання земель зі слабким грунтово-рослинним покривом у посушливих зонах - все це призвело до опустелювання величезних територій у Північній Африці, Аравійському півострові, Малій та Середній Азії, Європейському Середземномор'ї. Наприклад, знамениті лі-ванські кедри, що колись були джерелом цінної деревини для фі-нікійських кораблів, палаців Ахеменідів та храмів Єрусалима, за-лишились тільки на прапорах Лівану.

Антропогенний вплив на природу значно посилився з початком широкого використання людством металів. Як свідчать археологіч-ні та історичні дані, найдавнішими металами, відомими людям, були самородні мідь, золото та срібло. При розкопках стародавньо-го міста Чатал-Гуюк у південній частині Анатолії (Туреччина) в ша-рах, що датуються кінцем VII тисячоліття до н. е., знайдено багато мідних речей і навіть шматків шлаку, що свідчить про виплавку мі-ді. Наприкінці неоліту в Шумері, Єгипті, індії, Китаї розпочався та-кож видобуток золота і срібла. Найдавніші золоті прикраси, знай-дені в Єгипті, датуються 4,5 тисячоліттям до н. е. Спочатку срібло цінувалося навіть більше за золото. У першому тисячолітті до н. е. срібло видобували в Стародавній Греції на південь від Афін на вели-ких свинцево-срібних рудниках півострова Лавріон, відтак на тери-торії сучасних Іспанії, Швеції, а в середні віки, коли було відкрито ба-гато родовищ срібла у Центральній Європі, його почали навіть нази-вати „німецьким металом". До XVI ст. Німеччина була головним постачальником срібла в Європі. Наприклад, у Фрайбурзькому гірничому окрузі Саксонії розроблялось більше тисячі промисло-вих жил срібла, якого тут за 700 років було видобуто 5,2 млн.

У третьому тисячолітті до нашої ери почався бронзовий вік, а у ; другому тис. до н. е. - залізний. Жоден з металів так потужно не стимулював розвиток виробництва, як залізо. Основним металом на планеті залишилось залізо й в середні віки.

У часи середньовіччя відбувався подальший розвиток різних ви-дір сільськогосподарської діяльності, яка здійснювалась за раху-нок екстенсивних методів - підсічно-вогневої системи, розорю-вання нових земель, що створювало основу локальних і регіональ-них соціоекологічних протиріч на майбутнє. Активна вирубка лі-сів, освоєння нових угідь без урахування наслідків мали місце в даний період в ряді районів Європи та Азії. Лісова зона в Захід-ній Європі в цей час практично зникає, різко скорочується площа, зайнята лісами, у Центральній та Східній Європі, змінюються грун-ти, дикі тварини витісняються з місць їх постійного проживання. Вплив на природу видобутку корисних копалин, ремесел, урбані-зації був не таким значним, але постійно зростав.

Починаючи з XVI ст., розвиток капіталістичних відносин у су-спільстві, винахід парової машини та інтенсивний розвиток промис-ловості зумовили початок нового машинно-індустріального етапу другої стадії взаємодії людського суспільства та природи на на-шій планеті. Засноване на капіталі виробництво долало обожню-вання природи, традиційне, замкнуте у певних межах феодальної формації задоволення існуючих суспільних потреб. Молодий капі-талізм розвивав потужну індустрію, підкорював природні ресурси вузькому практицизму. Ідеологія молодого капіталізму з прита-манною йому ідеєю соціально-економічної конкуренції поширилась і на взаємостосунки з природою. У XVIII - XIX ст. людство законо-мірно вийшло на чергову промислову революцію, що було, по суті, другим за значимістю явищем (після переходу до відтворювального типу господарства) в історії взаємодії суспільства і природи. Основним фактором впливу на природу стає промислове вироб-ництво як якісно вища форма трудової діяльності, яке у великій мірі не лише розширило можливості соціалізації природи, підняло на новий ступінь виробничі можливості праці, а й зумовило па-нування товарно-грошових відносин, для яких потрібні як нові дже-рела сировини, так і ринки реалізації.

Більшість регіонів світу в другій половині XVIII - XIX ст. спочат-ку стають сировинними колоніями промислове розвинутих країн, а відтак починається спеціалізація на видобуванні, виробництві та вирощуванні саме того, що потребує світовий ринок. Яскраві прик-лади грабіжницького використання природи дає історія освоєння Північної Америки XVIII - XIX ст. Американський дослідник Р. Парсон писав, що “рух колоністів на Захід супроводжувався таким ко-лосальним винищенням природних ресурсів, яким колосальним був сам рух”. За даними