Важливим екологічним показником є прозорість води, від якої залежить інтенсив-ність фотосинтезу, глибина проникнення світла в товщу води. Прозорість тісно пов'язана з мутністю, тобто з вмістом завислих мінеральних частинок.

Для питної води оптимальною є її темпераптура від 8 до 15°С. Вода з більш високою температурою не має освіжаючої дії на організм людини і погано тамує спрагу. Вода з більш низькою температурою може бути причиною застудних захворювань (ангіна, грип, бронхіти).

Важливим в екологічному значенні є і водневий показник рН природної води. Водневий показник або концентрація вільних іонів водню визначає ступінь кислотності або лужності води. При значенні рН від 6,5 до 7,5 води нейтральні, нижче – кислі, а вище – лужні. Більшість поверхневих вод суші має нейтральну або слабокислу реакцію (рН від 6,0 до 8,0). Чітко виражену кислу реакцію мають болотні води. При рН менше 5,5 в прісних водоймах починає зменшуватись видова різноманітність гідробіонів, набувають розвитку грибки.

Токсилогічні властивості визначаються за вмістом азоту (аміаку, нітратів, нітритів), фтору, СПАВ, фенолу, ціанідів, міді, свинцю, цинку, хлору, нікелю, цезію-137 та стронцію-90. Використання води із концентрацією шкідливих речовин більше ГДК в 3 – 5 разів може призвести до виникнення початкових хворобливих симптомів серед населення через 1 – 2 місяці; в 10 разів – через 2 – 4 тижні; в 100 разів – через декілька діб. Специфічна дія на організм людини нітратів. Для нітратного азоту встановлена велика ГДК – 10 мг/куб. дм., оскільки самі по собі вони не шкідливі для людини. Однак під дією едяких кишкових бактерій при високих дозах нітрати можуть перейти в нітрити – отруйну речовину, що сполучаючись з гемоглобіном крові переводить його в форму мет-гемоглобіну, що перешкоджає проникненню кисню по кровоносній системі організму.

Санітарний режим природних вод оцінюють за розчином кисню, БПК5 і БПК20, окислюваність і ХПК. До цієї групи належать важливі характеристики вмісту в воді розчинних органічних речовин і мікроорганізмів, бактерій, що розкладають органіку до мінерального складу. Похідними показниками концентрації органічних речовин у воді служить біохімічна потреба кисню за 5 і 20 діб; перманганатна і біхроматна окислюваність. Перші два показники дають уяву переважно про вміст у воді оганічних речовин тваринного походження, тому широко використовуються при оцінці господарсько-побутових стічних вод. Біхроматна окислюваність або хімічна потреба кисню (ХПК) характеризує всі органічні речовини, а перманганатна – переважно легкоокислювальні хімічні речовини (вона близька до вмісту вуглецю).

Бактеріологічні показники визначалися через індекси БГКП (через бактерії групи кишкової палички).

Відомо багато тисяч видів бактерій. Всі вони розподіляються на дві великі групи – сапрофітні (нешкідливі для людини, інколи навіть корисні) і патогенні (хвороботворні). Виділити патогенні бактерії із всієї маси мікроорганізмів складно, тому при оцінці якості води обмежуються мікробним числом (загальна чисельність бактерій в 1 куб. см води) і колі-індексом (кількість кишкових паличок в 1 куб. дм води). Інколи замість колі-індексу використовуються колі-титр (об'єм води в 1 куб.см), що приходиться на одну кишкову паличку.

Вміст вище названих компонентів оцінювали шляхом порівняння їх з ГДК, а сумарний їх вміст – за допомогою індексного принципу. Він дозволив привести всі показники окремих забруднювачів до єдиної системи вимірювання та їх зіставлення. При цьому виконали відбір і узагальнення забруднювачів за табличною схемою, запропонованою фахівцями-медиками.

Примітка до таблиці:

+ – кратність перевищеннядопустимих величин забрудненості (коефіцієнти для виведення загального показника забрудненості водних об'єктів);

ГДК орг. – ГДК за органолептичною ознакою шкідливості;

ГДК токс. – ГДК за токсикологічною ознакою шкідливості;

Киш. пал. – бактерії групи кишечної палочки.

Таблиця 2

Індекси сумарної забрудненості вираховані за органолептичними і токсикологічними властивостями, санітарним режимом та бактеріологічними показниками

Ступінь забрудне- ності

Категорія водокорис-тування | О ц і н о ч н і п о к а з н и к и

Органолептичні вл. | Токсилогічні вл. | Санітарний режим | Бактеріологічні пок. | Індекси забруд.

Смак, запах, в балах |

+ | ГДК орг. |

+ | ГДК токс. |

+ | БПК, мг/л |

+ | Розч. ки-сень |

+ | Киш. пал. |

+ | Розра-хункові | На карті

Допустиме |

2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 4 | 1 | 1*103 | 0 | 0-5 | <5

Помірне |

3 | 1.5 | 4 | 2 | 3 | 3 | 6 | 2 | 3 | 0.75 | 1*104 | 1 | 10.25 | 10

Підвищене |

3,5 | 1.8 | 6 | 3 | 6.5 | 6.5 | 7 | 2.3 | 2.5 | 0.62 | 1*105 | 2 | 16.2 | 15

Високе |

4 | 2 | 8 | 4 | 10 | 10 | 8 | 2.7 | 2 | 0.5 | 1*106 | 3 | 22.2 | 20

Дуже високе | >4 | >2 | >8 | >4 | 100 | 100 | 10 | 3.3 | 1 | 0.25 | >1*106 | 4 | 113.5 | >20

Таблиця 3

Індекси сумарної забрудненості вод Дніпра на території м. Києва

О ц і н о ч н і п о к а з н и к и

Органолептичні вл. | Токсилогічні вл. | Санітарний режим | Бактеріологічні пок. | Індекси забруд.

Смак, запах, в