Реферат

з курсу „Техноекологія” на тему:

“Поводження з РАВ в Україні”

ЗМІСТ

1. | Джерела утворення РАВ | 3

2. | Технологічні рішення пов’язані зі зберіганням та захороненням РАВ:

а) опис критеріїв сховищ та площадок для захоронення РАВ,

для зменшення ризику при їх експлуатації

б) пункти збереження РАВ на території України | 6

3. | Проблематика та перспективи щодо збору, збереження, захоронення

та переробки радіоактивних відходів зони відчуження | 9

4. | Висновки | 17

5. | Список використаної літератури | 18

Джерела утворення РАВ

До радіоактивних відходів відносяться матеріальні об’єкти та субстанції, що не підлягають подальшому використанню, рівень радіонуклідів в яких або радіоактивне забруднення яких перевищує значення встановлені діючими нормами і правилами.

Основними виробниками радіоактивних відходів в Україні є атомні електростанції, підприємства з видобування та переробки уранової руди, наукові центри, підприємства та організації, що використовують радіоактивні речовини або джерела іонізуючого випромінювання. Частка радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АС сягає 95% всіх радіоактивних відходів в Україні.

Найбільше радіоактивних відходів утворюється в результаті діяльності атомних електро станцій(АЕС). Україна входить в 10-ку країн, за кількістю діючих енергоблоків. Джерелами утворення радіоактивних відходів на атомних електростанціях є:

відходи, що утворюються після проведення ремонтів або заміни обладнання, проведення різних випробовувань;

продукти нейтронної активації, що утворюються поза тепловиділяючими елементами;

продукти поділу, що попадають з тепловиділяючих елементів в теплоносії, певна частина яких періодично або безперервно виводиться з реактора;

протікання теплоносія основного контуру реакторної установки внаслідок виникнення дефектів у трубопроводах;

газоподібні та радіоактивні аерозольні викиди, пов’язані з випаровуванням теплоносія внаслідок порушення цілісності оболонок, газоподібні продукти поділу через мікротріщини просочуються в теплоносій, воду першого контуру, кладку реактора (особливо в випадках руйнування тепловиділяючих елементів);

відходи після очистки води в різних технологічних системах реакторів;

обладнання, матеріали, використані фільтри, радіоактивно забруднене сміття, спец одяг та ін.

Радіоактивні відходи атомних електротанцій України

(за станом на 01.01.98)

Назва | Тип реактора | Рік введення в експлуатацію | Накопичено

ТРО | відходів, м3

ЖРО

Чорнобильська

АЕС

Блок № 1

Блок № 2

Блок № 3

Запоріжська АЕС

Блок № 1

Блок № 2

Блок № 3

Блок № 4

Блок № 5

Блок № 6

Південно-Українська АЕС

Блок № 1

Блок № 2

Блок № 3

Рівненська АЕС

Блок № 1

Блок № 2

Блок № 3

Блок № 4

Хмельницька АЕС

Блок № 1

Блок № 2 |

РБМК-1000

РБМК-1000

РБМК-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000 ВВЕР-1000 ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000

ВВЕР-1000 |

1977

1978

1981

1984

1985

1986

1987

1989

1995

1982

1985

1989

1980

1981

1989

будується

1987

будується |

15000

5700

12040

2834

1840 |

18300

2900

3800

5580

610

Значна кількість відходів виникла і виникатиме в процесі зняття ядерних установок з експлуатації.

Усі ядерні установки в Україні після закінчення терміну їх експлуатації необхідно зняти з експлуатації з метою демонтажу та повернення території для необмеженого використання.

Згідно з Меморандумом про взаємодопомогу між Урядами країн “Великої сімки” Європейським Банком Реконструкцій і Розвитку та Урядом України Чорнобильська АЕС припинила свою діяльність 15.12.2000 року.

Діючі енергоблоки інших АЕС України, у випадку непроведення модернізації будуть зупинятися після закінчення терміну їх проектного ресурсу з 2010 по 2025 роки. Термін експлуатації енергоблоків АЕС може бути продовжений за узгодженням із регулюючим органом після проведення певних технічних заходів, що дозволятимуть збільшити термін ресурсу обладнання, і в першу чергу, реакторної установки.

Іншим джерелом радіоактивних відходів є підприємства з видобутку та переробки уранової руди. Діяльність виробництв з видобування і переробки уранових та торієвих руд призводить до утворення великих кількостей низькоактивних шахтних вод і твердих залишків (збалансовані руди). Схожі тверді відходи активність яких в 10 разів перевищує природний радіоаційний фон, зберігаються в спеціальних відкритих “хвостоховищах”.

В Україні добування і переробку уранових руд здійснює Східний гірськозбагачувальний комбінат в м.Жовті Води, ПО “Придніпровський хімзавод” в м.Дніпродзержинськ та в Житомирі. Розробка проводиться підземним способом.

Одним із шляхів вирішення екологічних проблем пов’язаних із накопиченням радіоактивних відходів підприємствами з видобування і переробки уранових руд, є застосування використаних гірських шахт для розміщення в них відходів і збалансованих руд.

Діяльність науково-дослідних організацій може також призводити до утворення значної кількості радіоактивних відходів при застосуванні досліджуваних реакторів, критичних та підкритичних стендів, прискорювачів і т.п. До найкрупніших наукових центрів України можна віднести:

Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” тут міститься ряд прискорювачів;

Київський інститут ядерних досліджень, в якому експлуатується досліджуваний реактор ВВР-М та кілька прискорювачів;

Севастопольський інститут атомної енергетики та промисловості з досліджуваним реактором ІР-100 та критичним стендом для проведення підкритичних дослідів з тепловиділяючими елементами різного збагачення;

Застосування в промисловості, медицині, наукових дослідженнях та багатьох інших областях радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання обов’язково призводить до утворення радіоактивних відходів. Збір, зберігання і захоронення радіоактивних відходів, що утворюються на будь-яких підприємствах та організаціх, крім тих що знаходяться у відомстві Міністерства енергетики, здійснюють підприємства - міжобласні спецкомбінати Українського державного об’єднання “Радон”.

Технологічні рішення пов’язані зі зберіганням та захороненням РАВ

Опис критеріїв сховищ та площадок для захоронення РАВ, для зменшення ризику при їх експлуатації. Як уже відзначалося, радіоактивні відходи, що містять короткоживучі радіонукліди, національним законодавством дозволяється захороняти у поверхневих і приповерхневих спорудах. Всі інші радіоактивні відходи допускається захороняти тільки в сховищах геологічного типу, після переведення їх у твердий стан вибухо-, пожежо- і ядернобезпечні форми. Отже, до створення подібної споруди, на це потрібно буде кілька десятиліть, подібні відходи повинні зберігається у відповідних безпечних умовах.

Основні вимоги зі забезпечення безпеки сховищ радіоактивних відходів регулюються нормативними документами, вони встановлюють процедури, умови і критерії ліцензування, вибору і отвердження площадки для будівництва, проектування, будівництва, експлуатації, закриття і зняття з експлуатації, забезпечення якості, проведенні радіаційного контролю і моніторингу навколишнього середовища.

Для кожного сховища повинні розроблятися й узгоджуватися з наглядовими і регулювальними