органами критерії прийому радіоактивних відходів на зберігання або захоронення, до яких можна віднести:
- перелік і максимальна активність радіонуклідів;
- вимоги до форми відходів;
-перелік і гранично допустимий вміст токсичних й інших небезпечних нерадіоактивних речовин,
- вимоги до упаковок, контейнерів і їхнього маркування і т.п.
Перелік критеріїв може уточнюватися і розширюватися як ліцензіатом, так і регулювальним органом.
На кожну упаковку з відходами, виробниками відходів повинний бути складений паспорт, у якому подаються основні характеристики відходів.
Крім того для кожного сховища встановлюють:*
межі загальної активності, у тому числі для кожної ємності чи модуля,*
час і умови зберігання,*
спосіб розміщення і витягання упаковок з відходами і їх транспортування чи переміщення в сховищах,*
технології й устаткування для дезактивації транспортних засобів, устаткування,*
системи дренажу, вентиляції, радіаційного контролю,*
системи моніторингу навколишнього середовища,*
вимоги фізичного захисту, і т.п.
До характеристик площадки для розміщення сховищ встановлюються вимоги, які можуть впливати на безпеку зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, до яких відносяться:*
геологічна будова площадки;*
геологічна стабільність;*
щільність населення і перспективи розвитку територій;*
наявність і використання мінеральних водяних ресурсів;*
геохімічні і гідрологічні умови і характеристики;*
рельєф;*
вплив на навколишнє природнє середовище;*
транспортні комунікації та ін.
Пропозиції щодо створення сховищ радіоактивних відходів розглядаються за наявності не менше трьох варіантів площадок. При цьому матеріали обов'язково повинні містити:
·
характеристики навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення сховища;
·
оцінку впливу робіт з будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації і зняття з експлуатації на людину і навколишнє природнє середовище;
·
міри передбачені проектом, спрямовані на запобігання і зменшення шкідливого впливу на навколишнє природнє середовище.
Пункти збереження РАВ на території України. Сховищем називаються споруди що розміщують радіоактивні відходи, у яких забезпечується їхня ізоляція від навколишнього природного середовища, фізичний захист і радіаційний моніторинг, з можливістю подальшого їхнього витягання для переробки, перевезення і захоронення.
Кількість сховищ і могильників радіоактивних відходів в Україні досить велика. На даний час радіоактивні відходи зберігаються в сховищах і спорудах:*
на кожній атомній електростанції,*
пунктах захоронення радіоактивних відходів міжобласних спецкомбінатах об'єднання "Радон",*
пунктах захоронення і тимчасової локалізації радіоактивних відходів зони відчуження Чорнобильської АЕС,*
науково-дослідних центрах Київського інституту ядерних досліджень, Севастопольському інституті ядерної енергетики і промисловості, Національному науковому центрі "Харківський фізико-технічний інститут" і ін.,*
ВАТ "Ізотоп",*
у виробників відходів, у випадку зберігання відходів до передачі їх для захоронення,*
а також в об'єкті "Укриття".
Існують визначені проблеми з класифікацією об'єктів у яких зберігаються, або містяться захоронені радіоактивні відходи. Це насамперед відноситься до споруд призначених для локалізації аварійних відходів, таких як об'єкт "Укриття", ПЗРВ "Підлісний", ПЗРВ "III черга" й ін.
Наприклад, об'єкт "Укриття" з технічної точки зору не відповідає діючим нормам безпеки і не може бути класифікований як сховище радіоактивних відходів, проте, це об'єкт у якому знаходяться залишки ядерного палива і радіоактивні відходи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.96 № 1561 визначено, що ядерні матеріали, що знаходяться в об'єкті "Укриття", визнані радіоактивними відходами, і головна мета робіт на об'єкті "Укриття" полягає в якнайшвидшому витягненні залишків ядерного палива для їхньої ізоляції і захоронення. Виходячи з цих передумов об'єкт "Укриття" можна прирівняти до сховищ радіоактивних відходів.
Пункти захоронення радіоактивних відходів міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" призначені для збору, переробки, зберігання і захоронення твердих і рідких радіоактивних відходів, а також відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
Так наприклад, ПЗРВ Київського міжобласного спецкомбінату об'єднання "Радон" за проектом був розрахований на прийом:*
твердих радіоактивних відходів з питомою активністю до 3,7-Ю6 Бк-кг-1 (до 1-10-4 Кі-кг-1), у кількості 515 м3 з них:
- 200 м3 у рік підлягають спалюванню;
- 300 м3 у рік - пресуванню;
- 14 м3 у рік - похованню без переробки;
- 1 м3 у рік - трупи тварин;*
рідкі радіоактивні відходи з питомою активністю до 3,7-Ю5 Бк л-1, у кількості 33,8 м3;*
відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання:
-за у-випромінюванням ізотопу Со60 - 2,59-Ю3 Бк;
- за нейтронним випромінюванням - 2-Ю8 н-с [Типовий проект пункту захоронення відходів, ГСПИ, 214.1-09-2, том 2].
Вимоги до сховищ і могильників радіоактивних відходів постійно вдосконалюються, розширюються й уточнюються. У зв'язку з цим реально постала проблема пов'язана з тим, що темпи зміни вимог стандартів, норм і правил на жорсткіші значно випереджають технічні і фінансові можливості підприємств для їхньої реконструкції чи модернізації. Значна частина існуючих сховищ уже не відповідає діючим нормам і правилам. Гостро стоїть завдання щодо підготовки і проведення реконструкції чи закриття більшості існуючих сховищ.
Проблематика та перспективи щодо збору, збереження, захоронення та переробки радіоактивних відходів зони відчуження.
Після аварії на ЧАЕС на території зони відчуження створені і перебувають під контролем дев'ять пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (РАВ) і три пункти захоронення радіоактивних відходів із загальним обсягом відходів понад 2 млн м3, активність яких становить близько 200 000 Кі. Загальний обсяг різноманітних накопичень радіоактивних відходів (техніка, конструкції, тимчасові захоронення) та несанкціонованих їх звалищ становить близько 2,8 млн м3, не враховуючи об'єкта "Укриття".
Обсяги РАВ, накопичені на ПЗРВ міжобласних спецкомбінатів
об'єднання "Радон"
Міжобласні спецкомбінати |
Кількість накопичених відходів
ТРО, м3 | ЖРО,м3 | ІІІ, кг-екв. Радію
Київський |
1800 |
450 |
42,0
Харківський |
820 |
30 |
20,0
Дніпропетровський |
370 |
100 |
4,0
Одеський |
530 |
118 |
1,2
Львівський |
200 |
20 |
0,2
Донецький* |
- |
- |
-
*- Донецький спецкомбінат не має пункту захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)
Аварія відбулася 26 квітня 1986 р. на четвертому енергоблоці ЧАЕС о 01 г 23 хв 40 с при проведенні випробовування турбогенератора № 8 у режимі вибігу, з метою експериментальної перевірки можливостей використання кінетичної енергії обертання ротора генератора для одержання електроенергії для внутрішніх потреб енергоблоку при його знеструмленні в результаті, наприклад, системної аварії. Випробовувалась одна з систем безпеки, що входить