Обсяг і динаміка радіоактивного викиду визначилася кількістю й ізотопним складом ядерного палива та продуктів поділу, що знаходилися в реакторі, а також метеорологічною обстановкою в період інтенсивних викидів зі зруйнованого реактора.

Викид у навколишнє середовище широкого спектра радіонуклідів призвів до забруднення великих площ України, Росії, Білорусії. Територія, що безпосередньо прилягає до зруйнованого блоку, була забруднена розкиданими фрагментами активної зони: уламками ТВС, твелів, шматками графітової кладки, радіоактивними елементами конструкцій. У період протікання активної стадії аварії (протягом 10 днів) на прилягаючі території осідав радіоактивний пил разом з паливними частинками. Тому ця територія характеризується яскраво вираженою плямистою структурою забруднення зі значними градієнтами рівнів забруднення, різним спектром і фізико-хімічними формами радіонуклідів, що випали. Практично весь верхній шар ґрунтів можна було віднести до категорії радіоактивних відходів.

Щодо викиду летучих компонентів, то дані багатьох досліджень свідчать про значно більший викид цезію і йоду в порівнянні з першими повідомленнями. Оціненим значенням прийнято, що викид 137Сs склав від 30 до 40 % при повній величині накопиченої активності - 7,0 М Кі.

Загальна кількість ядерного палива, що залишилося всередині об'єкта "Укриття", за сукупністю даних на 2000 р., оцінюється в 200 т (95% зруйнованої активної зони реактора) і знаходиться у вигляді наступних модифікацій:*

фрагменти активної зони - велика частина яких викинута при вибуху на верхні поверхи блоку, зокрема, у центральний зал;*

дрібнодисперговане паливо (пил) - гарячі паливні частинки. Розміри цих частинок змінюються від частинки мікрона до сотень мікронів. Вони спостерігаються практично у всіх приміщеннях об'єкта й у зразках ґрунтів ближньої і дальньої зон, що прилягають до 4-го енергоблоку;*

застиглі лавоподібні топливовмісні маси.

Вони утворилися під час активної стадії аварії (26.04.86 - 06.05.86) при високотемпературній взаємодії палива з конструкційними матеріалами блоку і поширилися по підреакторних приміщеннях.

У 1990р. було виявлено, що у воді, що знаходиться в ряді нижніх приміщень об'єкта, містяться розчинені форми урану, плутонію, америцію. Поява розчинних сполук зумовлена руйнуванням різних модифікацій палива під дією ряду факторів, основним з який є вода, що проникає в "Укриття".

До складу радіоактивних відходів об'єкту "Укриття" входять:*

лавоподібні топливовмісні маси;*

фрагменти активної зони реактора (твели, ТВС та ін.);*

реакторний графіт;*

будівельні матеріали;*

метал і металоконструкції, у т.ч. реактор і технологічне устаткування,*

радіоактивний пил;*

радіоактивна вода.

Маса графітової кладки, відповідно до проектної документації, складала 1850 т.

Основний обсяг радіоактивних відходів об'єкта "Укриття" складають різні види будівельних матеріалів, які можна поділити на три групи:*

бетон будівельних конструкцій, що існував й існує в даний час;*

"свіжий" бетон - бетон 1986 р., який при будівництві "Укриття" розтікався по приміщеннях;*

будівельне сміття - уламки будівельних конструкцій, що утворилися в результаті аварії, та в процесі її ліквідації.

Необхідно також відзначити матеріали, використані на активній стадії ліквідації аварії при засипанні шахти реактора з вертольотів. Починаючи з 30 квітня палаючий реактор закидували мішками з піском (1780 т), доломітом (900 т), свинцем (2400 т), карбідом бору (40 т). Ці матеріали використовувалися в значних кількостях також і при дезактиваційних роботах у багатьох приміщеннях об'єкту "Укриття". За експертними оцінками, загальна маса свинцю в блоці складає кілька тисяч тонн.

З метою зниження радіаційних полів при проведенні аварійно-відновлювальних робіт у 30-км зоні Чорнобильської АЕС (зона відчуження) у 1986-1987 р. радіоактивно забруднені матеріали розміщувалися в пунктах тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ), що створювалися на місці їхнього найбільшого скупчення.

ПТЛРВ - це прості інженерні спорудження, у яких знаходилися радіоактивні відходи, зроблені у вигляді траншей або наземних буртів без гідроізоляції. Зверху подібні споруди перекривалися шаром ґрунту. Ці роботи виконувалися військовими формуваннями Цивільної оборони в умовах високих рівнів іонізуючого випромінювання, і тому ні проектної документації, ні топографічної прив'язки не виготовлялось. Загальна кількість траншей і буртів перевищує 800 шт. Для зручності обліку вони розбиті на сектори з серією споруд, найменування яких присвоєні по територіальній ознаці зони відчуження. У таблиці наведені дані про обсяг й активність РАВ в деяких ПТЛРВ зони відчуження.

Пункти захоронення РАВ у зоні відчуження

№ |

Найменування |

Маса, т |

Обсяг, м3 |

Активність, Ки

1. |

ПЗРВ "Підлісний" |

2,2 * 104 |

1.1 * 104 |

7,0 * 104

2. |

ПЗРВ "Комплексний" |

8,8 * 104 |

8,8 * 104 |

3,5 * 104

3. |

ПЗРВ "Бураківка" |

7,7 * 105 |

5,0 * 105 |

6,5 * 104

4. |

ПЗРВ "Чистогалівка" |

1,5 * 105 |

1,6 * 10' |

1,0 * 102

5. |

ПТЛРВ "Будбаза" |

5,4 * 105 |

4,0 * 105 |

3,5 * 104

6. |

ПТЛРВ "Рудий ліс" |

2.5 * 105 |

5,0 * 105 |

1,3 * 104

7. |

ПТЛРВ "Ст. Янів" |

1,5 * 104 |

3,0 * 104 |

1,0-103

8. |

ПТЛРВ "Прип'ять" |

1,1 * 104 |

1,6 * 104 |

0,7 * 103

9. |

ПТЛРВ "Нафтобаза" |

1,5 * 103 |

5,0 * 103 |

1,7- 103

10. |

ПТЛРВ "Піщане плато" |

1,8 * 105 |

1,0-Ю5 |

5,0-103

11. |

ПТЛРВ "Копачі" |

0,9 * 105 |

1,1 * 105 |

0,9 * 103

12. |

Пл. "Чорнобиль(с/г техн)" |

2,0 * 103 |

1,0 * 103 |

1,2-102

13. |

Пл. "Чорнобиль(смітник)" |

4,1 * 103 |

8,7 * 103 |

3,6

14. |

Пл.Чорнобиль(гір.смітник)" |

1,6- 105 |

3,2- 105 |

15

ПЗРВ "Буряківка" призначений для захоронення твердих низько- та середньоактивнх радіоактивних відходів. ПЗРВ має 30 траншей, з яких на сьогодні заповнено 25 (з них законсервовано 17), вільних 5. У середньому на об'єкт надходить 30-40 тис. м3 на рік. Усього в ПЗРВ захоронено 610,4 тис. м3 РАВ. У нинішній час на ПЗРВ надходять радіоактивні відходи з об'єктів зони відчуження, у тому числі й ті, які утворюються при виконанні робіт з